Це вже колись було. Українці вже втікали до Німеччини від “щасливого майбутнього”, яке насувалося зі Сходу. У 1920-х роках Берлін уже був великим центром життя діаспори. Тут працювали видавництва (“Українське слово”), видавалися газети, журнали (“Літопис”, “Політика”, “Український прапор”, “Українська молодь”), книжки (словники Грінченка та Уманця, “Слов’янський світ” Дорошенка, мистецька монографія про Архипенка).
Українці створили надзвичайно багато активних громадських організацій: Національну раду українських жінок, Союз українських старшин, Спілку студентів-українців, Спілку об’єднаних громадських і добродійних організацій у Німеччині, які опікувалися всіма аспектами життя співвітчизників за кордоном. За сприяння гетьмана Павла Скоропадського у 1926 р. в Берліні відкрився Український науковий інститут із чотирма дослідницькими кафедрами. “Амаль Берлін” особливо приємно, що науковці працювали в тому ж кварталі, де працює і наша редакція сьогодні!
Історія повторюється. Пройшло майже сто років – і у Берліні знову багато активних, творчих, патріотичних українців, які займаються просвітництвом, пишуть книги, засновують медіа, організовують демонстрації та мистецькі заходи, навчають дітей української мови та традицій, допомагають Україні як можуть.
З нагоди Дня Незалежності “Амаль Берлін” поговорив із громадськими організаціями українців Берліна. Які результати їхньої роботи за останні два роки? Чи вдалося їм протистояти російській пропаганді? Чи змогли донести до німців важливі світоглядні повідомлення? Які задачі ще стоять перед українською громадою в майбутньому?
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Наталія Пригорницька, голова організації open Platform e.V., заступниця голови Альянсу українських організацій
За останні два роки Україна стала однозначно більш чутною і видимою і в німецькому дискурсі, і в суспільстві. Зокрема, внаслідок повномасштабної війни, але також і завдяки активній українській громаді. Але також за ці два роки Україна стала більше відомою завдяки новим ініціативам, культурній дипломатії. До цього активно доклалися шукачі захисту, які роблять справді багато: засновують нові організації, виходять на демо, відкривають бізнеси. Причому навіть у маленьких містечках. Це надзвичайно радує! Зовсім інший масштаб участі українців у подіумних дискусіях, зросла їхня присутність у німецьких медіа, особливо на ТБ, на конференціях. Зараз, щоправда, уже трохи менше, але це природно. Наше завдання сьогодні – самим створювати приводи й бути видимими.
Захід з мережування, на якому зібралися представники більшості громадських організацій Німеччини
На прикладі Альянсу українських організацій, який об’єднує 17 ініціатив, можу сказати, що спілки українців значно частіше запрошують до діалогових форматів. І на рівні громадського сектору, але і в політиці, причому на різних рівнях – і регіональному, і федеральному, і місцевому. Раніше такого взагалі не було, і це чудова тенденція!
Наталя відстоює інтереси України на політичному шоу на німецькому телебаченні
Ми бачимо також великі світоглядні зміни в німецькому суспільстві. Звісно, тут не можна припиняти роботу, тому що російська пропаганда діяла десятиліттями. Але дедалі більше німців розуміють, що Росія веде війну проти України вже понад 10 років. Україну нарешті почали сприймати суверенною державою – це справді прорив!
Представники громадського сектору німецькомовних країн та України на Преконференції з відбудови у Берліні
Важливо також, що з’явилося чимало якісних аналітичних публікацій. Зокрема, і ми з колегою Катею Павловою теж видали книгу “Розпізнати пропаганду”. Це 17 текстів, написаних українцями та німцями, фахівцями у своїх сферах, які розвінчують міфи російської пропаганди та дезінформації, а також розповідають про Україну.
Авторки книги “Розпізнати пропаганду”
Що важливо на майбутнє: побудувати сильну дієву мережу українських організацій та ініціатив, щоб співпраця була сильною та сталою. Проблеми й задачі ГО подібні, і ми можемо посилювати одні одних.
Також у всіх активістів є велике вигорання, тому що люди ще працюють на основних роботах, піклуються про сім’ї. Водночас вони вважають, що не мають морального права покинути волонтерську діяльність.
Наталя з міністеркою освіти та досліджень ФРН Беттіною Штарк-Ватцінгер
Єва Якубовська, співзасновниця ГО “Віче”
Єва Якубовська, співзасновниця ГО “Віче”
Майже три роки знадобилося, що ми зрозуміли, що не маємо сил допомогти всім. І не мусимо, якщо дійсно прагнемо допомогти, а не удати. І це велика зміна, яка сталась – ми це усвідомили й пробачили собі. Ми звузили активності до наших головних напрямків діяльності. Тобто фактично відбулася така інституалізація
Серед здобутків – це наші фандрейзингові кампанії, наші акції проти бізнесів, які працюють із Росією (до речі, деякі таки вийшли із РФ, зокрема й під нашим тиском). Звісно дуже важлива частина нинішньої діяльності – судові процеси, які ми ведемо в Німеччині, проти дискримінації українців та українок.
Акція на підтримку бранців Росії
Найкращі й вражальні проєкти – ті, де ми кооперувалися з іншими. І дуже важливо, що йдеться про співпрацю не для галочки, а ми справді щиро підтримуємо один одного, вкладаємося у спільну справу. Бо таки ж українська тожсамість – це виборювати та захищати спільні цінності!
Я б назвала поразкою нашу сліпу довіру. Виявилося, що Росія та носії російського імперіалізму можуть ховатись і за знайомими у спільноті обличчями. Тепер наша відповідальність – це знати, з ким ми співпрацюємо. Це стосується як внутрішніх членів, так і зовнішніх проєктів. Імʼя та репутація будується дуже довго, а втратити її можна дуже швидко. Репутація, зрештою, – це ключ до об’єднавчих проєктів, це як цемент для побудови дому. “Віче” пощастило, що у різні періоди люди, які будували цей дім, допомогли врятувати його від масштабних землетрусів. Тобто, у нас були дуже неприємні моменти, з яких ми вийшли із дуже правильними висновками. Це такі хороші уроки, які не забуваються.
Мітинг 25 лютого
Наше майбутнє – Перемога України! І у нас є не лише план на день перемоги, але й бачення наших напрямків діяльності після нього. Ми не можемо зупинитися й опустити руки, бо кожного дня наші захисники й захисниці ціною життя та здоров’я дарують нам свободу. І ми маємо робити все можливе для них і для наших людей тут. Для нашої спільної full scale freedom!
Українська скаутська організація в Німеччині “Пласт”. Наталія Середа, станична в місті Берлін
За останні два роки пластовий осередок у Берліні, як і інші пластові станиці у Німеччині, мали суттєвий приплив нових учасників. У столиці ФРН кількість пластунів зросла вп’ятеро. І звісно, ми надзвичайно радіємо, що це дало значний поштовх для збільшення кількості пластових подій та акцій у всій країні.
Цього року ми провели багато пластових заходів: мандрівки, теренові ігри, орієнтування, спортивні змаги, співи при ватрі й багато іншого. Особливо пластуни люблять літні табори. Це важлива частина скаутської програми – нагода закріпити навички пластування та життя на практиці.
Так, під час регіонального табору “Пригоди під капелюхом” імені Бейдена Пауела наші найменші учасники вирушили хоч і в Бранденбург, але також у віртуальні мандри Великою Британією, Південною Африкою, Індією, Південною і Північною Америками. На таборі “Пригоди черепахи” шукали скарб, досліджували світ з перспективи болотяних звірят. А під час Окружного морського табору юнацтво фокусувалося на техніці гребків на каное, навичках плавання та порятунку, морській навігації, водній картографії та плетінню вузлів.
У співпраці з іншими європейськими організаціями “Пласт” провів тренінги для підготовки виховників – багато дорослих для роботи з молоддю приєдналися до організації в Берліні, Мюнхені, Франкфурті-на-Майні, Дюссельдорфі, Гамбурзі та інших німецьких містах. Але водночас пластовій спільноті все ще бракує волонтерів для виховницької та інструкторської праці. Ми маємо охочих дітей, але досі шукаємо виховників та інструкторів, що готові проводити зустрічі й події для дітей за пластовою методою. Наші гуманітарні проєкти теж потребують подальшої і фінансової, і людської підтримки.
Ольга Пішель, очільниця Kul’tura e.V.
Наша організація роками працювала задля популяризації української сучасної культури та орієнувалася на німецьку та міжнародну аудиторію. Українці, які приїхали у 22-му в Берлін, стали для нас додатковою аудиторією і одночасно неймовірно потужною допомогою в організації заходів. Так, новим складником нашої діяльності стала співпраця з іншими українськими та міжнародними організаціями, адвокація української субʼєктності – не тільки через культуру, але й через участь у політичних заходах. Ми стали більш відомі та “вагомі”, з можливістю розвивати і організацію, і нові проєкти. Звісно, що цьому посприяла підвищена увага до України через війну. З іншого боку, нам й надалі важко захоплювати нову аудиторію, вийти з бульбашки, знайти підхід до інших груп.
Ольга Пішель, очільниця Kul’tura e.V.
Ми почали тісну співпрацюємо з Центральною Бібліотекою Берліна. За підтримки Ротарі Клубу якось закупили туди 2 тис. книг українською. Тож тепер проводимо в цій бібліотеці зустрічі та читання. Дуже пишаюся співорганізацією міжнародної конференції для представників ста музеїв з України про відбудову та розвиток культури.
Широко про нашу діяльність знають ще завдяки постійній участі в Карнавалі культур. Там ми придумуємо та реалізовуємо складні концепти.
Українська команда отримала приз на Карнавалі Культур 2024
Я з Харкова. Тому зараз мій фокус уваги й там. Попри культурні ініціативи місто зараз потребує фінансової допомоги та гуманітарної. Над цим і працюю просто зараз.
Передача лікарняних ліжок в харківську лікарню
Франк Вільде, активіст
Я почав використовувати свою активність у соцмережах, щоб збирати кошти на благодійні цілі та політичні заходи. От зараз триває уже мій третій власний збір коштів для NAFO на дві оперативні вантажівки для українських захисників.
Франк Вільде, Наталія Фібріг та Денис Савченко
Я неймовірно пишаюся, що мені вдається розвиватися у напрямку політичної активності, що я став тут ніби голосом України, Грузії та вільної Білорусі. Візіонером демократичного майбутнього, справедливості та гідності. Я і надалі вестиму цю діяльність, щоб навчити моїх підписників розуміти російську війну в Україні, доносити важливість фінансової підтримки українців.
Сумно спостерігати, що багато людей втомилися від війни й не ходять навіть на демонстрації на підтримку України. Це дуже боляче: що навіть деякі українські активісти, які дуже допомагали на початку повномасштабного вторгнення, вигоріли.
На майбутнє я планую розвивати відносини з українським бізнесом, особливо з компаніями, які займаються модою та стилем. Поглиблювати взаємодію з тими брендами та медіа, які відповідають моїм цінностям.
Катерина Рітц-Ракул, директорка “Українського інституту в Берліні”
“Український інститут” працює в Берліні понад півтора року. Нас уже п’ятеро – і кількість подій, за які ми беремося і які реалізовуємо, значно збільшилася. При цьому нам надзвичайно важливо робити усе максимально якісно.
Наша цільова аудиторія – німці. Не хочеться говорити щось про “втому від війни”, але очевидно, що Україна витісняється поступово з інформаційного порядку денного. І наше завдання – втримати цей фокус, знаходити фінансування на наші культурні ініціативи, розвивати культурну дипломатію. Бути надійним мостом між українськими та німецькими установами, науковцями, митцями, громадськими діячами, компаніями та експертними колами.
Катерина Рітц-Ракул та Повноважний посол України в Німеччині Олексій Макеєв
На нині ми реалізували та підтримали майже пів сотні українських культурних проєктів у 16 німецьких містах. Сотні митців та науковців здобувають нові досвіди та реалізовують свої ідеї в закордонних резиденціях.
На Ukraine Recovery Conference (URC2024) Український інститут представив мистецькі проєкти. Перед виступом президента Штайнмаєра українські музиканти виконали зворушливу композицію під акомпанемент російської ракети.
Катерина Рітц-Ракул з оркестром “Мрія”
Наш проєкт “Листівки з України” нагадав, якою була наша “Мрія” і що від неї залишилося після російських ракет. Щемкі спогади, якою гарною була наша країна до російського вторгнення і які жахливі руйнування принесла війна в Україну.
Екскурсія коридором URC навпроти проєкту “Листівки з України”
Зараз триває масштабна кампанія з висловленням вдячності за підтримку України та українців у 20 аеропортах світу. Це дуже важливо – говорити “Дякую”!
Дуже хочеться нарешті відчути, як це – працювати, коли війна позаду, коли вже є перемога і ми можемо вести діалоги на трохи іншому рівні. Розширити спектр тем. Тому план один – працювати, перемогти й працювати!
Наталія Коваленко, аналітикиня бізнес-процесів, керівниця команди GUTEmission
(Наталія Коваленко. Фото – Svitlo films)
Порівняно із сьогоднішнім днем, можна сказати, що Німеччина не знала Україну. Але завдяки спільним зусиллям українських волонтерів, активістів та митців за ці два з половиною роки німці краще зрозуміли, хто ми, за що боремося і якою є наша культура. Ми привчаємо їх до якості нашого сервісу в ресторанах, кафе, і німці встигли полюбити нашу кухню. У Kaufland вже навіть продають “Київський торт”!
GUTEmission теж долучилася до цього процесу. Ми почали у 2022 році з волонтерської роботи як Café Ukraine за підтримки німецької організації Berlinerstadtmission. А за рік вже заснували власну некомерційну організацію. Слово “GUTE” у нашій назві – це абревіатура від “Генератор Унікальних Традицій та Енергії”. А місія – допомогти мігрантам інтегруватися у німецьке життя власними силами. За цей час ми провели більш як 60 заходів. До наших мовних зустрічей, артстудій, майстеркласів та кулінарних воркшопів і фестивалів долучилися вже більш як 7 тис. людей. І не тільки українців.
(Команда GUTEmission: Дарія Коротенко, Наталія Коваленко, Марина Сорока, Наталія Рибалко, Ана Ліхтвер. Фото – Rick Minnich)
Сьогодні, завдячуючи фінансуванню від Bezirksamt Lichtenberg, продовжує роботу наше Spiel-Sprach-Café, де мігранти вивчають та практикують німецьку через ігри. Раз на тиждень діти приходять до артстудії, а дорослі займаються флай-йогою.
(Фото зі сторінки GUTEmission в інстаграмі)
Цього року за підтримки німецької організації DRK Müggelspree e.V. ми започаткували зокрема експериментальний музично-терапевтичний проєкт Mein Sound. У клубі “ШУМ” ми об’єднуємо українців та німців, які цікавляться нашою країною: розповідаємо про історію та культурну спадщину регіонів України, разом готуємо традиційні страви. До речі, німці нарешті почали вивчати українську! На засіданнях “ШУМу” члени клубу практикують обидві мови й знаходять нових друзів. А ще ми організували Brücke der Freundschaft – креативний мистецький проєкт для дітей з України, Німеччини, Туреччини, Сирії тощо.
(На засіданнях “ШУМу” члени клубу практикують обидві мови й знаходять нових друзів.)
Підтримка України – ще одне важливе завдання. GUTEmission разом з ініціативою “Сіль” продовжує організовувати благодійні фестивалі та збирати гроші, на які волонтерська організація Kyiv Defenders купила дві евакуаційні автівки для медиків, дві зарядні станції тощо.
У майбутньому ми плануємо активну розробку програм та проєктів для українців щодо інтеграції та отримання роботи. У нас великий досвід. Ми самі створили нашу організацію з нуля, без зв’язків та знання мови. А тепер GUTEmission – це платформа, на якій волонтери мають змогу тестувати свої ініціативи. Так вони отримують неоціненний досвід, щоб потім запускати власні проєкти та створювати собі робочі місця.
Олег Мотуз, голова фонду Ukraine-Hilfe Berlin
Спільними зусиллями можна досягти дуже багато. За ці 2,5 роки українська громада Берліна доправила сотні тонн гуманітарної допомоги, організувала численні масштабні мітинги та маленькі акції на вулицях столиці, проінформувала десятки тисяч людей у Німеччині про те, що коїться в Україні.
(Посол України у ФРН Олексій Макеєв із членами правління Ukraine-Hilfe Berlin Оксаною та і Олегом Мотусами)
Ukraine-Hilfe Berlin – одна з найвідоміших українських благодійних організацій. Ми працюємо і допомагаємо Україні з 2014 року і пишаємося довірою і підтримкою, яку маємо і від української, і від німецької громади. Цікаво, що до лютого 2022 року серед наших членів були тільки українці. А зараз половина наших благодійників – німці. Це віддзеркалює наш логотип – дві фігурки у кольорах українського та німецького прапорів, що тримаються за руки.
(Гігантський генератор для Львівської лікарні важить 10 тонн і коштує €160 тис.)
У нас зараз близько 85 активних членів і близько тисячі волонтерів. Усі вони працюють виключно на добровільних засадах. А в Україні нам допомагають близько 500 надійних волонтерів та організацій-партнерів. Останні роки довели – нас багато і ми чудова команда, яка працює 24/7, наближуємо Перемогу.
(Фото – команда Ukraine-Hilfe Berlin з Барбель Бас, президенткою Бундестага, у 2023 р.)
Якщо звітувати коротко про наші численні проєкти, то скажу, що від початку російського вторгнення фонд Ukraine-Hilfe Berlin отримала пожертв на загальну суму €7,95 млн. Ми купили гуманітарну допомогу, доправили в Україну та розподілили серед тих, хто її потребує. Серед іншого – 200 рюкзаків першої допомоги, 8,3 тис. аптечок, 18 тис. турнікетів, 1,1 т гуманітарної допомоги (їжа, питна вода, генератори тощо), 23 машини швидкої допомоги, 5 пожежних машин, 41 пікап, 250 т медикаментів та перев’язувальних матеріалів, 10 тис. одиниць уніформи, 20 тис. пар тактичного взуття.
Звичайно, ми б не досягли таких результатів без допомоги німецьких благодійників. Вважаю, ми своє завдання виконали – багато німців працюють сьогодні разом з нами на користь України. І ми щиро вдячні за це.
