Вперше в історії трьох українок обрали в берлінську Консультативну раду з питань участі. Вони представлятимуть інтереси третьої найбільшої громади міста та допомагатимуть чиновникам у сенаті та міністерствах зрозуміти потреби українців у Берліні. Свою роботу Рада розпочне з 2024 року, а поки її учасники вибудовують структуру та визначаються з напрямками діяльності.
У німецькій столиці живуть представники 196 національностей. Місто-земля прагне врахувати їхні інтереси та дати можливість впливати на життя Берліна. Для цього зокрема і створили у 2003 році Раду з участі. Її учасники – берлінці з міграційним минулим, які представляють великі етнічні групи: єврейську, мусульманську, афроамериканську, сінті та ромів тощо, а також ЛГТБ+. Багатьох делегують численні громадські організації Берліна, але можна пропонувати свою кандидатуру самостійно.
(фото – Team Presse-ÖA з сайту berlin.de)
“Якщо українці не озвучуватимуть свої потреби, їх не будуть враховувати. Тому я постійно й усюди закликаю: реєструйте українські громадські організації. З ГО в Німеччині рахуються! Члени ГО представляють інтереси громади в офіційних установах ФРН”, – розповідає “Амаль Берлін” Олександра Бінерт, правозахисниця та учасниця Ради з участі.
Олександра народилася в Чернівцях, але уже багато років мешкає в Берліні, очолює Альянс українських організацій і постійно працює над посиленням участі людей із міграційним минулим. У 2022 році Бінерт стала першою українкою, нагородженою орденом “За заслуги перед Берліном” за багаторічну роботу над німецько-українськими відносинами.
(фото – Jörg Farys)
Крім неї у Раді є й інші учасники зі зв’язками з Україною. Марія Борисенко представляє ГО “Віче”, а від єврейської громади обрали українку за походженням Аллу Бєлікову. Також багато років жила в Україні та отримала там диплом медика Ася Абубакар. “Я втекла від війни в Україні так само, як мої батьки втекли від війни в Сомалі у 1991 році до Кенії. Тому питання біженців і вимушеного переміщення є для мене глибоко особистими. Я завжди була “іншою”. Чи мова про дитинство в Кенії з антисомалійськими настроями, чи життя та навчання в Україні, чи вимушений переїзд у ЄС після повномасштабного вторгнення”, – розповідає про себе Ася.
Алла Белiкова, засновниця агенції з працевлаштування Perspective, переїхала з України до Німеччини 25 років тому. Раніше вона працювала в туристичній сфері. Але від початку російської агресії працевлаштовує шукачів захисту з України в Берліні та волонтерить.
(фото – з сайту berlin.de)
Марія Борисенко – співзасновниця “Віче”, студентка університету “Віадріна” в Франкфурті-на-Одері. Раніше вона активно виступала проти расизму, антисемітизму, сексизму та ксенофобії у Дрездені. Марія вважає, що діалог із активними українцями Німеччини, які залучені в процеси обох країн, потрібен для ефективного перебігу інтеграції.
(фото – з сайту berlin.de)
13 постійних учасників Ради та 13 їхніх замісників обираються що три роки на волонтерських засадах. Протягом року ведеться робота в групах, а на загальні засідання збираються чотири рази на рік. У них також беруть участь представники державних органів – вислуховують пропозиції та рекомендації. Рада консультує Сенат із усіх питань, що стосуються участі та залучення людей із міграційним походженням.
Консультативну раду очолює сенаторка з інтеграції, праці та соціальних питань. “Коли є потреба вирішити важливе для громади питання і ми приходимо в офіційну установу і кажемо, що ми з Ради, двері відкриваються швидше. Наприклад, коли в Української школи були проблеми з пошуком приміщення, ми зверталися до сенаторки з інтеграції напряму, – пояснює Олександра Бінерт. – Чи скажімо, ми намагаємося потрапити в Центр біженців у Тегелі. Через постійну дискримінацію і погані умови його називають “концентраційним табором”. Але отак із вулиці туди не прийти, навіть офіційно не так просто. А справді необхідно!”
(фото – Олександра Бінерт)
Минулий склад ради домігся ухвалення прогресивного закону, який прописує квоти для людей-мігрантів у держустановах. “І в центрі зайнятості, і в соціальній службі, і в багатьох інших закладах можуть працювати українці з українським паспортом. Для цього не обов’язково мати німецьке громадянство. І ми ж розуміємо: що більше там українців, то менше дискримінації. Треба йти в різні ради в усіх німецьких землях і озвучувати свої потреби. Зміни відбуваються повільно, але якщо їх не штовхати вперед, не відбуватимуться взагалі”, – переконана Бінерт.
Фейсбук попередньої каденції Ради (новий склад також публікуватиме там новини).
Інформація про Раду німецькою мовою.
Список учасників Ради у 2024 році.
Список некомерційних ГО з міграційною історією, які обирають Раду з участі. Кожна ГО може долучитися до цього процесу.
