22 жовтня 2023 року у Старій національній галереї завершиться виставка всесвітньовідомих картин “Сецесія. Клімт, Штук, Ліберман”. Уже майже півроку як перед Alte Nationalgalerie, незалежно від погоди чи часу, щодня шикується черга охочих побачити знамениті “Юдіф” чи “Любов” Густава Клімта. Під дощем на зустріч із прекрасним довго чекала і Дарка Горова.
Знаменитий австрійський художник – в центрі експозиції: так багато його робіт в Берліні ще не виставляли. Але крім Клімта є й роботи інших яскравих представників сецесії – Франца фон Штука з Мюнхена і берлінця Макса Лібермана. Загалом близько 200 творів живопису, скульптури та графіки 80 художників: також представлені твори Кете Кольвіц, Едварда Мунка, Огюста Родена та багатьох інших.
Виставка порівнює три мистецькі метрополії на зламі століть – Мюнхен, Відень та Берлін. Починалася золота епоха модерну: десятки художників із нових мистецьких течій – символізму, імпресіонізму, неоромантизму тощо – протестували проти канонів, традиційних структур і влаштовували свої виставки. Їхні афіші сьогодні – теж як витвори мистецтва і представлені у Старій національній галереї.
Найважливіші віхи в німецькомовному регіоні виникли в хронологічному порядку – у 1892-му в Мюнхені, у 1897-му у Відні та у 1899-му у Берліні. Донині вони асоціюються з Клімтом, Штуком та Ліберманом – саме тому їхні імена в назві виставки.
Захід організували у співпраці з Віденським музеєм. Незабаром виставку перевезуть туди і експонуватимуть у травні-жовтні 2024 року.
Наприкінці серпня 2023 року в Alte Nationalgalerie вітали французьку студентку Валентину та її подругу Лізу – туристки з Нанта стали стотисячними відвідувачками виставки. За рекомендацією друзів вони відвідали її під час своєї першої поїздки до Берліна.
“Ми усвідомлювали, що ця виставка має потенціал стати популярною. Однак ми не очікували 100 тис. відвідувачів лише за кілька місяців!”, — сказав Ральф Глейс, директор Alte Nationalgalerie.
Всі фото — Дарка Горова/Амаль Берлін.
Нагадаємо, що у Hamburger Bahnhof триває виставка берлінки українського походженні Наді Каабі Лінке.
