“Привіт, Раваде! Зголосися, ти станеш батьком!”
“Хоч на хвилинку зупиніться, подивіться на небо та усвідомте, яке дивовижне життя!”
“Шановні сусіди, не викидайте книги в коридор – це справляє погане враження на наших відвідувачів”.
“Оптиміст шукає двокімнатну квартиру не дорожчу за €400”.
“Привіт сусід з другого поверху! Мої співчуття з приводу смерті вокалістки Cranberries. Але навіть якщо 10 разів прокрутити Zombie на повній гучності, вона не воскресне. Сусідка”.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
“Будьте обачні, заходячи на подвір’я – з вікна хтось сцяє”.
“Любі друзі, тут довкола живуть люди, які вночі хочуть спати! Тому позатуляли ротяки й куріть мовчки!”
“Яка хвора голова постійно вбиває тут голубів??! Вбивця тварин сьогодні – серійний маніяк завтра!” (підпис внизу іншою ручкою у відповідь) “Лисиця”.
Фото з блогу Notes of Berlin
“Привіт, чи не могли б ви, будь ласка, більше не виривати ці двері зі стіни? В середньому 15 землетрусів на першому поверсі щодня – це забагато. Якщо двері для вас заважкі, будь ласка, прихопіть з собою ключі. Дякує чоловік, у якого не залишилося чашок у комоді”.
“Хто пісяє в коридорі та краде чужі пакунки? Хто постійно кидає з вікна мийний засіб, але не може прибрати свій бруд? Ми тут не Пренцлауер Берг і не Марцан!”
“Сьогодні Управління нерухомості було поінформовано про квартири, які незаконно здаються в суборенду (штраф до €100 тис.). Все задокументовано з датою та часом! Ніхто не має нічого проти, але якщо в будинку валяється сміття, крадуть речі, інших наслідків немає! Роздратовані мешканці”.
Табличка на газоні: “Тут спочиває з миром метеличок”.
Дошка біля бару: “Суп дня – пиво”.
Записка на запакованому йогурті: “Врятуйте, мене купили випадково”.
Десятки безпосередніх і добрих, креативних і кумедних, роздратованих і волелюбних нотаток щодня залишають берлінці на стовпах, стінах, дверях, огорожах, поштових скриньках, дошках оголошень свого міста. Ці записки – не просто старомодний спосіб комунікації. Вони і є Берлін – його портрет, його спосіб життя. З цими бажаннями, надіями, потребами, труднощами живуть берлінці. Це стихійний міський стріт-арт та соціальний зріз столиці.
Фото – Markus Spiske/Unspalsh
Майже 15 років баварець Йоаб Ніст шукає та викладає онлайн фото оголошень, дитячих записок, звернень до клієнтів, графіті та інших послань, залишених у Берліні. За довгий час Ніст зібрав майже 60 тис. нотаток. Він оприлюднює їх на сайті Notes of Berlin та в соціальних мережах. Аудиторія проєкту – до 1 млн переглядів щомісяця. Це один із найбільш популярних блогів не лише в Берліні, а й у Німеччині.
Долучитися може кожен – просто надішліть фото кумедного оголошення на адресу, вказану на сайті. Щодня туди надходить до 30 нових об’яв. А засновник проєкту присвячує йому практично весь робочий день. Також щороку друком виходить книга-календар із найцікавішими нотатками.
Фото з блогу Notes of Berlin
Оголошення поділені за категоріями: Sex in the city, Love in the city, Berliner Schnauze (“Берлінська морда” – столичний діалект, для якого характерна пряма, часто груба мова), “Берлін, не будуй гімно”, “Лише в Берліні”, “Сусіди”, “Пошук квартири”, “Міська культура”, “Крадії велосипедів” та інші. Активно поповнюється категорія про зникнення роверів – актуальна берлінська проблема. Але за словами дослідника, приємно дивує винахідливість авторів оголошень. Одні пишуть про краденого “коня” у смутку, інші – у розпачі чи у сказі.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
“Тілько в Берліні”
Йоаб Ніст упевнений: такий блог може існувати лише у Берліні – ніде більше! По-перше, це місто свободи, для мешканців якого цілком нормально висловлювати свою думку голосно, без комплексів і з будь-якого приводу. По-друге, вони роблять це на папері, а не в соцмережах – адже столиця Німеччини в багатьох сферах досить старомодна і все ще аналогова. А по-третє, тому що поліція крізь пальці дивиться на саморобні оголошення на стінах та стовпах. Клеїти їх насправді заборонено, але правоохоронці мають і важливіші завдання, ніж здирати папір зі стовпів.
За словами Ніста, якось провів експеримент у Мюнхені. Приклеїв оголошення біля входу до метро, але за кілька хвилин небайдужий громадянин уже здер папірець.
Фото з блогу Notes of Berlin
“Серце міста б’ється на вулиці”
Блог “Нотатки Берліна” надихнув корінну мешканку столиці, режисерку Марі-Йозефін Шнайдер на створення однойменного фільму. Стрічка 2020 року розповідає короткі історії, а між епізодами глядачі бачать записки, приклеєні до усіх можливих берлінських поверхонь.
Мото фільму – “Серце міста б’ється на вулиці”.
