Понад рік стіну будівлі на розі Штаргардер Штрассе та Шонхаузер Аллее прикрашає мурал відомого українського вуличного художника Apl315. Його проєкт “Одеські катакомби” реалізований не лише в форматі стінопису – це й невеликі малюнки чорнилом, об’ємні композиції та картини на полотні.
Історія одеських катакомб
Одеські катакомби – мережа штучно створених підземних ходів і лабіринтів під Одесою. Більша їхня частина – це каменоломні, з яких видобувався недорогий будівельний матеріал – ракушняк. Довжина Одеських катакомб сягає 2,5 тис. км і це один з найбільших підземних лабіринтів на планеті.
Історія цих рукотворних печер починається у 1830-х. Бурхливе будівництво Одеси потребувало багато будівельного матеріалу, яким був ракушняк – Одеса, власне, стоїть на його шарах (інша назва “понтійський вапняк”). Спершу його добували на схилах, але коли видобуток набув справді промислових масштабів, його почали вирізати пилами, які завезли спеціально з Англії. Вже у 1960-х розгалужена мережа покинутих вапнякових шахт під містом стала великою проблемою. Раз за разом туди щось провалювалося, іноді цілі будівлі.
Офіційно катакомби закриті для огляду, бо перебування там небезпечне. Проте за кілька сотень євро до війни підприємливі одесити розважали туристів екстремальними екскурсіями. Для місцевих прогулятися печерами – взагалі не проблема.
Apl315 досвіджував катакомби два десятки років. Він вивчав їхню історію, ходи-виходи, а головне – стінописи. Бо свої сліди перебування там залишили сотні тисяч людей. Хтось переховувався від закону чи переслідувань, передавав контрабанду, призначав таємні побачення… Власне ці стислі розповіді з написів і зображення Apl315 і відтворив у своїх роботах.
Хто такий Apl315?
Як і багато графітистів, Apl315 не афішує своє обличчя та реальне ім’я. Відомо, що він закінчив факультет біології Одеського національного університету ім. Мечникова. З 2000 року створює мурали та графіті. У галерейному просторі митець виставляється з 2005 року. Мав персональні виставки не лише в Україні, але й в Чехії, Польщі, Німеччині та Азербайджані. Деякі його роботи можна побачити в Serpen Gallery в Берліні.
Нещодавно одну графічну роботу з проєкту “Одеські катакомби” продали на благодійному аукціоні організації Ber4ua. Захід відбувався на легендарній віллі аукціонного дому Grisebach.
Що на муралі?
Основою муралу в Пренцлауер Берзі є зображення з часів катакомб між 1860 та 1939 роками, а отже їм понад 100 років. Більшість малюнків та написів зроблені вугіллям. Майже за кожним зображенням є якась історія з життя багатонаціональної і мультикультурної Одеси. Турок з рушницею, іудей, царський солдат, красива жінка в короні, небезпечне чудовисько, обійми двох чоловіків – люди залишали мітки про свої мрії, страхи, переживання чи досвід.
Ретельне дослідження одеських катакомб розпочалося у 1846 році з роботи фінського палеонтолога Александра фон Нордмана. Історики, етнологи та філологи часто звертаються в своїх роботах до дослідження історичних графіті. У римському місті Вірунум, наприклад, завдяки стінопису реконструювали запис ділових операцій, а завдяки еротичним малюнкам з Помпеїв вчені дізналися про умови тогочасної секс-праці.
Думаю, кожен одесит зможе розшифрувати на свій лад записи з катакомб і легко впізнає в своєму оточенні когось з нащадків зображених персонажів.
Катакомби в Берліні
Над муралом Apl315 працював понад тиждень. Художник перебував у столиці Німеччини у творчій резиденції. Робота написана акриловою фарбою на стіні 15х8 м. Робота вписується в історичний контекст Пренцлауер Берга як колишнього робітничого району. Жовте тло і кіптявий чорний відсилають до місцевої пивоварні та промислових будівель побудованих з жовтої цегли, перегукуються з кольором старих потягів метро А3.
Мурал є новим об’єктом у німецькій столиці, а його зображення – це історичні пам’ятки Одещини, які тепер під загрозою руйнації через війну.
Читайте також інші статті про українські мурали в Берліні та про виставку експонатів з Одеського музею західного та східного мистецтва.
