Сьогодні зранку до Києва із візитом прибув лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц. За тиждень до нього столичний залізничний вокзал вітав чинного очільника уряду ФРН Олафа Шольца.
Обидва – кандидати на посаду німецького канцлера на виборах, які мають відбутися вже за два з половиною місяці. Чи є збігом те, що головним опонентам перегонів майже одночасно конче необхідно було “засвітитися” у Києві? Звісно, ні.
Боротьба за виборців
По суті, чинний склад Бундестагу доживає свої останні тижні. І звісно, усі партії намагаються використати парламент зокрема і як майданчик для набирання балів перед прийдешніми виборами – особливо на тлі жахливих рейтингів трьох політсил вже колишньої коаліції.
На жаль, роблять вони це зокрема і рахунком гучних дискусій щодо допомоги Україні. Чому? Відповідь у результатах соцопитування, проведеного на замовлення німецького Фонду імені Кьорбера (Körber-Stiftung).
57% німців підтримують військову допомогу Україні (цей показник дещо знизився у порівнянні із попереднім роком, але все ще становить більшість). 46% вважають, що Берлін має брати активну участь у вирішенні міжнародних криз. 45% убачають найбільший геополітичний виклик для ФРН саме у війни Росії проти України.
Простими словами: більшість німецьких виборців хвилює тема України. Саме тому вона опинилася у самому центрі політичних дебатів.
Перетягування ковдри без конкретних рішень
У п’ятницю, 6 грудня, у Бундестазі розгорнулася чергова, але цього разу більш гаряча, ніж зазвичай, суперечка щодо допомоги Україні. Ініціювала дебати Вільна демократична партія (ВДП), очолювана ексміністром фінансів Крістіаном Лінднером, чиє звільнення і спричинило урядову кризу. Одразу після розвалу коаліції Лінднер почав грати на протиставленні нерішучому Шольцу – і гучно заявляти про готовність надати Україні далекобійну зброю. Цілком закономірно, що його партія дотримується тієї ж лінії.
Фото – Офіс президента України
Україна має бути забезпечена “всією необхідною зброєю та боєприпасами без подальших зволікань і без обмежень радіуса дії”, заявили вільні демократи. Вони також наголошували на “конкретній перспективі вступу України до НАТО”. Представник ВДП Крістіан Дюрр, говорячи про телефонний дзвінок Путіну, запитав у Шольца, чи то “була наївність чи передвиборча боротьба?”. А ще звинуватив канцлера у повторенні путінських наративів та дорікнув за те, що він не дав зелене світло на передачу Taurus. Зауважимо, Шольца, до якого були спрямовані усі ці звернення і питання, у залі не було.
Про необхідність змусити Путіна сісти за стіл переговорів наданням Україні зброї говорили і “Зелені”. “Для людей в Україні Путін є найбільшим горором, для нас – найбільшою загрозою”, – зазначила представниця політсили Дебора Дюрінг. І ВДП, і “Зелені”, які нині закликають дати Україні “все і негайно”, – частки розваленої владної коаліції.
Представник Християнсько-демократичного союзу Томас Ерндл також більше намагався потопити опонентів, аніж говорив про конкретні рішення для України. Мовляв, потрібні чіткі цілі, а не позиція “допомагати стільки, скільки буде потрібно”. А чинному канцлеру Олафу Шольцу він взагалі закинув те, що той “торгує страхом” і будує свою передвиборчу кампанію на українцях.
Соціал-демократи натомість продовжують дотримуватися курсу Шольца. “Ми не хочемо ескалації війни, ми маємо подбати, щоби не стати стороною війни”, – наголосив під час дебатів представник СДПН Ральф Штегнер. І додав, що саме так думає німецький народ.
Праві та ліві популісти натомість, як завжди, дотримуються свого: “жодного євроценту, жодної зброї, жодного німецького солдата для України”. Тому що у них є своя аудиторія, яку не потрібно так гаряче ділити між собою чи переконувати: за тим самим дослідженням, 40% німців виступають проти подальшої допомоги Україні. Ба більше, від цих політсил нині є лише одна кандидатка на пост канцлера – представниця “Альтернативи для Німеччини” Аліс Вайдель. І їй не потрібно влаштовувати політичну бійню за голоси тих, хто і так проти військової підтримки України.
Тож суперечка у п’ятницю була гарячою, гучною, з переходом на особистості – і безрезультатною для Києва.
Україна – в центрі політичного шторму
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв визнає: Україна опинилась у центрі виборчої кампанії у ФРН. “Це нам на користь, якщо Україна не буде використовуватися в популістських цілях і якщо політичні сили утримуються від того, щоби наганяти страх. Бо люди й так перелякані, страх наганяють росіяни, навіщо їх підтримувати в цьому”, – заявив амбасадор у коментарі для “Укрінформу”.
Фото – Офіс президента України
Макеєв був присутнім у залі під час п’ятничних дебатів. Він також назвав прикрим, що різні політсили під час обговорення теми підтримки України звинувачували один одного. Посол наголосив, що німецьким політикам не треба сперечатися через Україну і будувати все на популізмі, натомість реальна підтримка Україна має бути підґрунтям для їхньої виборчої кампанії.
У Німеччині є купа важливих тем, з якими політики йдуть на вибори: застій в економіці, зростання цін на тлі здорожчання енергоносіїв, масова міграція (і знову – понад 1,2 млн українців). Але констатуймо: окрім “голубів миру” в особі правих та лівих популістів напередодні виборів ще й демократичні сили розділилися на два табори. І усі вони відкрито використовують тему України.
Чи варто вірити, що Мерц (якого називають найімовірнішим наступником Шольца) у разі обрання його канцлером надасть Україні TAURUS? Нещодавно він пропонував висунути Росії ультиматум: або припиняєте удари по цивільній інфраструктурі, або Київ отримує німецьку далекобійну зброю. Але потім “здав назад” – мовляв, його неправильно зрозуміли. Все тому, що у складі ХДС достатньо впливових політиків з колишньої НДР, які – цілком передбачувано – виступають за скорочення допомоги Україні. І Мерц не може не дослухатися до їхньої думки.
Те саме стосується його обіцянок надати TAURUS. Ймовірно, майбутню коаліцію ХДС/ХСС доведеться формувати із “помірними” соціал-демократами Шольца. І саме з ними, а не з політиками у Києві, Фрідріху Мерцу доведеться домовлятися. Поки ж він, як і його основний опонент Шольц, займається “політичним туризмом” у напрямку Києва.
