Вікторія Черникова-Берездецька/Амаль Франкфурт

У Німеччині вийшли на роботу понад 250 тис. українських біженців

Федеральне міністерство праці (BMAS) представило бюджетному комітету Бундестагу новий звіт про працевлаштування українських біженців у Німеччині. 

“Попри поточний слабкий економічний розвиток, зайнятість громадян України, а також людей з основних країн походження біженців, значно збільшилася”, йдеться в документі, який отримало у розпорядження видання Spiegel

Згідно зі звітом, у червні 2024 року в Німеччині було працевлаштовано близько 259 тис. українців, що на 69 тис. більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

З них 207 тис. працювали за наймом і сплачували внески на соціальне страхування, решта були працівниками лише частково. 

У червні 2024 року рівень зайнятості громадян України становив 28,9 % (проти 23,4% торік). 

З жовтня 2023-го до серпня 2024-го працевлаштувалося близько 55 тис. українських громадян. 

У звіті також наголошують: серед усіх безробітних саме мігранти, серед яких і українці, активно виходять на роботу та сплачують соціальні внески.  

У документі підкреслюють, що у Німеччині зростає безробіття, падає попит на робочу силу та відбуваються демографічні зміни, а на ринку праці Німеччини спостерігається висока конкуренція, особливо серед низькокваліфікованих робітників. 

Вихід біженців на роботу важкий, оскільки їм доводиться довго чекати визнання професії. Крім того, у шукачів притулку немає необхідної допомоги у догляді за дітьми. Адже більшість українських біженців – жінки з дітьми, багатьом із них до десяти років.

Фото – Ronnie Darwish /Amal Frankfurt  

Фото – Ronnie Darwish /Amal Frankfurt

Старіння нації та брак кадрів

Експерти вже давно говорять про те, що у Німеччині швидко старіє населення і країні просто необхідні спеціалісти, щоб підтримувати належний рівень економіки та закрити брак кадрів. Зробити це можна, лише інтегрувавши на ринок праці молодих і працездатних мігрантів. 

Наприклад, до 2045 року у Німеччині кількість мешканців пенсійного віку (67 років і старше), збільшиться приблизно на 2,2 млн. Окрім кількох баварських районів, “старітимуть” регіони на сході країни. Ляйпциг має найнижчий середній вік серед східнонімецьких округів – 42 роки, за ним йдуть Берлін із середнім показником 42 роки і Єна – трохи менше ніж 43 роки.

Загальна кількість громадян працездатного віку (від 20 до 67 років) через двадцять років скоротиться приблизно на 2%. У східній частині ФРН місцями працездатних осіб стане на 30% менше.

Читайте також: 

Українських біженців побільшало, кожен п’ятий з них – чоловік

“Робота – це довгострокова перспектива залишитися у Німеччині”: як Агенція з працевлаштування інтегрує українців 

Два роки потому. Яких успіхів досягли українські громадські організації в Берліні 

Визнання дипломів і довгі черги: про проблеми українських медиків та пацієнтів – інтерв’ю з очільницею Українського лікарського товариства