Театральна режисерка та педагогиня Юлія Мелексетова від початку війни веде у Берліні безоплатні театральні студії для українських дітей та підлітків. Журналістка Вікторія Куриленко поговорила з нею про те, як театр лікує від травми вимушеної еміграції та як змінилися українські діти за ці чотири роки.
Театр як рятівне коло
Суботню репетицію у старшій групі театру Solis українські підлітки починають з легкої розминки для розвитку невимушеності та розкутості. Поводити себе природньо – це ж ціла проблема, коли тобі 13-16 років. А тут ти стаєш у коло і робиш різні чудернацькі вправи: витягуєш губи в трубочку, клацаєш язиком, посміхаєшся, видаєш звуки. І говориш одне й те слово з різними настроями: радісно, суворо, таємничо, урочисто. Добре володіння артикуляцією та вміння змінювати інтонацію – важлива частина театрального мистецтва. Юлія Мелексетова легко керує цим грайливим підлітковим колом, бо їй це заняття в радість.
На початку війни Берлін був для Юлії містом на пару тижнів, де вона планувала разом з маленьким сином Тамерланом дочекатися кінця війни. Але тижні перетворилися на місяці, пригніченість зростала. І тоді вона звернулася до свого перевіреного рятівного засобу. Ще з дитинства в періоди стресів та важких випробувань Юлію завжди підтримував театр – участь у виставах, конкурсах, організація заходів. “Це моє джерело життя, – ділиться Юлія. – І я вхопилася за першу ліпшу можливість. На той час ми з Тамерланом почали ходити в дитячий садок для українських дітей Karussel, який заснувала неприбуткова організація Karussel e.V.. Там я і запропонувала створити театральні заняття з дітьми на волонтерських засадах”.
Мелексетова вважає важливим пропонувати допомогу, щоб підтримати інших, і не боятися виконувати роботу безплатно. Українка впевнена – одного разу через нові зв’язки прийдуть і нові можливості.
Для дітей та підлітків
Згодом співпраця з Karussel e.V. перетворилась на театральну студію “Срібний місяць”, в якій жінка досі проводить заняття і ставить спектаклі з дітьми віком від 6 до 9 років. Паралельно Юлія разом з іншими колегами виступали у Prime Time Theater та інших театрах Берліну з виставою “Івасик-Телесик”, вела проєкт для українських підлітків “Homeland” за підтримки Гете-інституту.
Влітку 2023-го на березі чудового озера Тегель жінка проводила театральні гуртки у дитячому таборі для українців, які організовувало об’єднання Nachbarschaftshaus Moabit e.V.. Невдовзі організатори запропонували режисерці приміщення для репетицій та підписали з нею постійний контракт. Так народився другий проєкт Мелексетової – театр Solis.
В театрі є дві групи: молодша 9-13 років і старша 13-18. Раз на пів року театр презентує нові вистави. Останній раз студійці виступали в грудні на фестивалі “Українське Різдво на Грацер Плац”.
Зараз режисерка готує дві нові великі вистави: з молодшими – “Маленький принц”, а зі старшими – “Аліса в Країні чудес”. Прем’єра історії про химерні пригоди маленької Аліси відбудеться 17 травня о 17:00 в українському артпросторі Hotel Continental – Art Space in Exile. Вхід вільний.
Диплом магістерки театрального мистецтва Юлія Мелексетова отримала в Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого в Києві. І хоч Юлія народилася в Миколаєві, рідним містом вважає Ірпінь. Тут вона була співзасновницею та головною режисеркою дитячого театру “Руда Ворона”. Але в Берліні Мелексетова не забуває про своїх вихованців. Минулого року режисерка організувала серію благодійних вистав Solis, щоб зібрати кошти на генератор для театру в Ірпені. Сума була немаленька, тож знадобилося три виступи. Але Solis це зробив.
“Іноді батьки навіть не підозрюють, як важко зараз їхній дитині”
За останні чотири роки Мелексетова спостерігає, які зміни відбуваються з українськими дітьми під час вимушеної еміграції. “Мені здається, що діти адаптувалися краще, ніж їх батьки, – ділиться Юлія. – Я пам’ятаю розмови в перші роки війни, коли мої підопічні хотіли якнайшвидше повернутися в Україну до друзів, школи, рідних, знайомого середовища. І якщо у 2022-му я чула багато щемливих історій про несприйняття наших дітей в німецьких школах, втрату цінностей, самотність, то сьогодні багато хто впорався з цими випробуваннями. Дехто за цей час вже встиг закінчити школу, пішов вчитися у виші Німеччини. Чимало з моїх колишніх учнів вже планує своє життя саме в Європі, не в Україні”.
Вочевидь театральний досвід також допомагає долати випробування інтеграцією. За словами Юлії, театр для підлітків є своєрідною арттерапією, можливістю підлікувати свої травми. Якщо протягом тижня сталися певні стресові події, дитина тримає це напруження в собі, але під час театральних занять вона може виплеснути їх на сцені через якусь емоційну вправу. Прокричати, протанцювати, прожити через свою сценічну роль. Це допомагає видохнути, зняти стрес. Але іноді театр працює і як збільшувальне скло. “Коли проблема масштабується, ти бачиш її у великому форматі, – пояснює режисерка. – Не завжди психіка дитини буває до цього готовою, і тоді потрібний адекватний дорослий, який може її вислухати, підтримати, допомогти”.
Режисерка зазначає, що іноді батьки навіть не підозрюють, як важко зараз їхній дитині. Якось у межах паралельного проєкту Мелексетова викладала акторство незнайомим дітям. “Одного разу під час паузи між репетиціями одна з українських підліток вчинила в туалеті спробу самогубства – випила 20 таблеток “Ібупрофену”, – з сумом згадує жінка. – Це був шок і величезний стрес для всіх. Ми негайно викликали швидку, а поки вона їхала, намагалися надати дівчині першу медичну допомогу. На щастя, дитину врятували. Після цього інциденту вона лежала три тижні в клініці для дітей з психічними розладами і розповідала мені потім, що бачила там багато дітей з України”.
Високі вібрації
Викладання акторства стало місією для Юлії Мелексетової. “Через гру в театрі я намагаюся вкласти в дітей важливі речі: відповідальність, любов, повагу до партнерів, бережне ставлення до реквізиту – це також важливо, – говорить режисерка. – Це моральні цінності, які тримають в житті на високому рівні. Уявляю, як діти, з якими я зараз працюю, скоро стануть дорослими, і ті з них, хто повернеться в Україну, будуватимуть в ній нове життя на шляхетних принципах честі, поваги, гідності, які в них свого часу заклав наш театр. Намагаюся, наскільки можу, долучати дітей до цих високих вібрацій. І мені здається, що це найважливіша місія, яку я зараз можу виконати”.
Театральна дитяча студія “Срібний місяць” в Берліні (6-9 років) та старша група дитячого театру Sollis (13-18 років) запрошують до себе юних українців спробувати себе в акторській майстерності.
Заняття безоплатні для українських дітей.
За деталями можна звертатися до Юлії Мелексетової у її профілі в телеграмі: @juli_performance та в інстаграмі тут.
Адреса прем’єри “Аліса в Країні чудес”: Hotel Continental – Art Space in Exile – Elsenstraße 87, 12435 Berlin.
Фото – з архіву Юлії Мелексетової
