Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Федеральна прокуратура Німеччини збирає докази воєнних злочинів в Україні. Зокрема таких, як ракетні обстріли, фізичне та психічне насильство, застосування забороненого озброєння тощо. Кожен, хто хоче повідомити про такий злочин до поліції, має заповнити анкету: п’ять сторінок із запитаннями — у багатьох достатньо обрати один із запропонованих варіантів.
Видання Merkur наводить приклад двох українок, які нині мешкають у Баварії: 44-річної Каріне та 43-річної Оксани. Обидві заповнили відповідні анкети Федерального управління кримінальної поліції. Їхня мета: притягнути винних до відповідальності.
Будинок харківʼянки Каріне та квартиру мешканки Бородянки Оксани розбомбили росіяни. Вони обидві сподіваються: хтось колись за це заплатить. Бажано, щоб це був сам Володимир Путін.
“Росіяни скинули дві авіабомби. Одна потрапила на сходову клітку. Я тримала дітей на руках і молилася”, — згадує Оксана. Її сімʼя вижила. Сусідам, які ховалися у підвалі, пощастило менше: усі загинули під завалами.
У анкеті є перелік злочинів, про які можна повідомляти. А саме: напад на цивільне населення, напад на цивільну інфраструктуру (будинки, лікарні, музеї, електростанції), фізичне і психологічне насильство (зґвалтування, тортури, приниження), страта, масові поховання, використання спеціальної зброї (фосфорні бомби, касетні бомби, вакуумні бомби, хімічна зброя). Зрештою, усе, що роблять російські окупанти на території України.
Є і питання винних із можливими варіантами — російська армія чи конкретна особа. Наприклад, Каріне знає, хто саме розбомбив її квартиру: російський пілот, підполковник Максим Криштоп. Саме він бомбардував Харків 6 березня, а пізніше був збитий і захоплений у полон. У суді росіянин зізнався в атаках 500-кілограмовими бомбами, в тому числі на житлові будинки. І навіть отримав вирок — 12 років ув’язнення. Але — був повернутий до Росії в рамках обміну полоненими.
За словами корінної українки та політикині Ольги Дуб-Бюссеншютт, багато хто з українців навіть не знає, що може повідомити про воєнні злочини або вважає це заскладним. За даними Генеральної прокуратури ФРН, нині лише 500 шукачів притулку повідомили про воєнні злочини в Україні — хоча й нині у Німеччині перебуває близько 1,1 млн. Водночас лише одне конкретне розслідування стало результатом цих повідомлень.
У Німеччині воєнні злочини можуть підлягати кримінальному переслідуванню, навіть якщо вони скоєні іноземцями поза межами ФРН. Тож якщо ви стали жертвою або свідком воєнного злочину, можете звернутися до будь-якої ділянки поліції. Анкети складені також українською, російською та англійською мовами. Кожне фото, кожне відео з мобільного телефону чи будь-яка інформація можуть допомогти притягнути винних до відповідальності.