В столиці Німеччини відбулися громадські слухання щодо відкриття Українського дому. Розмови про необхідність свого культурного центру в українській громаді Берліна ведуться вже давно. В інтерв’ю “Амаль” посол України у ФРН Олексій Макеєв сказав, що амбасада веде перемовини з мерією Берліна щодо приміщення і “має чіткі домовленості” з бургомістром Берліна Каєм Вегнером. “Але приміщення нададуть не посольству, а громадській організації українців. Тому я зустрічався з берлінською громадою і запропонував представити проєкт: наскільки велике приміщення треба, які там будуть активності, хто, власне, всім керуватиме? До речі, з таким запитом звертаються до мене не тільки берлінці, а й громади інших міст. А в деяких містах – у Дрездені, Ганновері – українська громада настільки крута, що вони й самі чудово все організували!”, – розповів Макеєв.
І от до відкриття Українського дому має намір долучитися заснований у Києві міжнародний благодійний фонд UDoNation (“Ти створюєш націю”). Організація має на меті гуртувати українців за кордоном та залучати їх до відбудови та посилення України. Директор та засновник UDoNation Руслан Костецький – з бізнесу, працює у сфері фінансових технологій. “Ми почали з Канади. Тамтешня громада – одна з найбільших та найефективніших. А зараз хочемо продовжити в Європі, адже тут отримали захист понад 4 млн українців”, – розповів він “Амаль Берлін”.
Костецький робить акцент передусім на бізнес, наприклад, планує просувати українські стартапи через інтеграцію українців у німецьке суспільство. Але також розуміє, що потрібно врахувати якомога більше побажань спільноти українців Берліна – тому і організував громадські слухання.
За словами Лілії Усік, першої українки, яка стала членкинею Палати депутатів Берліна, українську громаду міста можна умовно поділити на три групи. Перша – поважна (живуть у ФРН давно, займаються заходами традиційної культури. Серед організацій – Центральна спілка українців Німеччини, яка вшановує Дні пам’яті Шевченка, День народження Лесі Українки). До другої групи належать волонтери (активісти середнього віку, працевлаштовані, займаються організацією різноманітних заходів пов’язаних із дітьми та школярами, українською культурою, кухнею, допомогою пораненим солдатам тощо). І третя група – молодь (приїхали на навчання або шукаючи захисту, мають активну громадянську позицію, часто ходять на мітинги. Серед організацій – ГО “Віче”). Більшість українських організацій не мають свого окремого місця для зборів і заходів.
“Зазвичай же приходять і кажуть: “У нас геніальна ідея, але немає фінансів”. Але оце вперше до мене звернулися зі словами “Нам не треба грошей, треба сприяння”. І я цьому надзвичайно рада, тому що почався реальний рух у дуже важливій і актуальній темі”, – розповіла Лілія Усік.
За її словами, запитів надзвичайно багато, але вдовольнити всі змоги немає. “Хтось каже: “Нам треба українська школа”. Хтось просить бібліотеку. Комусь треба український центр зайнятості з пошуком роботи саме серед своїх. Є великий запит на Центр психологічної допомоги, курси німецької з українським супроводом і багато іншого. Оце все в одному приміщенні ми не можемо собі дозволити – доведеться обирати”, – переконана Усік.
У фонді UDoNation уже обрали цільову аудиторію Українського центру – це молодь. Тепер шукають приміщення. Воно має бути центрально розташоване і мати щонайменше одну велику залу для подій і дві менші, де одночасно можуть відбуватися невеликі семінари чи зустрічі. Спочатку хаб буде некомерційним із планами отримання прибутку від спеціальних проектів.
Термінів втілення проєкту не називають, оскільки вони будуть залежати від реєстрації нової некомерційної організації у Німеччині. Загалом фонд UDoNation планує співпрацювати з кількома десятками організацій у Берліні.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
