Протягом останнього часу як в Україні, так і поза її межами триває активна дискусія – як бути із чоловіками, які виїхали за кордон? Український уряд закликає військовозобов’язаних громадян повернутися. Це підтримують і німецькі опозиційні політики. Ба більше, в усьому Євросоюзі обговорюють, як саме “стимулювати” українців повернутися і стати на захист своєї країни.
Сотні тисяч придатних до служби – в Німеччині
Від початку повномасштабного вторгнення Україну залишили мільйони людей. Значна частина з них перебуває саме в Німеччині.
За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), протягом останніх двох років до Німеччини в’їхали понад 250 тис. чоловіків призовного віку з України. Станом на 31 січня 2024 року майже всі вони, а саме 210 тис., все ще перебували на території ФРН. За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців, 160 тис. з них є військовозобов’язаними, тобто віком 27-60 років.
Зауважимо, за деякими винятками, чоловікам віком 18-60 років заборонено залишати Україну. Попри це, багато з придатних до військової служби просто втекли – за попередніми підрахунками, близько 650 тис. українців цього віку проживають у ЄС, Швейцарії, Норвегії та Ліхтенштейні.
Минулого року в українському Міноборони заговорили про необхідність повернення чоловіків, що втекли. Згодом в уряді підкреслили, що не планують жодних примусових заходів. Проте розмови про репатріацію “ухилянтів”, зокрема за посередництва країн їхнього перебування, продовжують точитися.
Як у Німеччині ставляться до біженців-чоловіків
У грудні Естонія заявила, що видасть військовозобов’язаних українців, якщо Київ звернеться з відповідним проханням. “Загалом, ми знаємо, де ці люди перебувають і чим вони займаються. Більшість із них їздять на роботу і мають місце проживання в Естонії”, – сказав міністр внутрішніх справ Лаурі Ляанеметс.
Німеччина ж, у якій відсутній військовий обов’язок, поки що більш м’яка у своїй позиції. “Ми не будемо змушувати людей проходити військову службу проти їхньої волі”, – наголошує міністр юстиції Марко Бушманн.
Фото – Міністерство оборони України
Олександр Мюллер, речник із питань оборонної політики парламентської фракції СвДП, нагадує: згідно з німецькою конституцією, ніхто не може служити в збройних силах проти своєї волі. “Було б негуманно примушувати до цього людей з інших країн. Дискримінація біженців-чоловіків також не повинна допускатися”.
Утім є і інша сторона питання – гроші. За даними Федерального агентства з питань зайнятості, понад 125 тис. придатних до військової служби українців отримують соціальну допомогу. “Ці виплати опосередковано протидіють оборонним зусиллям України, а також не відповідають нашому розумінню обов’язкової військової служби та захисту власної країни”, – наголошує речник з питань оборонної політики парламентської фракції ХДС/ХСС Флоріан Ган.
Ба більше, він заявляє: потрібно не лише зупинити виплати військовозобов’язаним українцям у Німеччині, але й допомогти із врученням їм повісток.
Коаліція – проти
На початку року в Офісі президента України закликали західних партнерів зупинити фінансові виплати українським біженцям, аби ті повернулися додому і підтримували батьківщину як платники податків або військові. У Німеччині на це відреагували скептично, особливо у правлячій коаліції. “Всі біженці, які мають право на проживання в Німеччині, повинні отримувати однакові пільги, незалежно від їхнього походження”, – наголошує Мюллер.
У Федеральному міністерстві праці також підкреслюють: допомога на прожитковий мінімум передбачена конституційним законодавством. А отже всі українці в Німеччині, зокрема і “ухилянти”, які не можуть самостійно себе утримувати, мають право на соціальні виплати.
