Попри всі намагання німецької влади працевлаштувати українців, роботу у ФРН нині має лише кожен четвертий утікач від війни в Україні (25,2%). Такі останні результати дослідження Фонду ім. Фрідріха Еберта.
Для порівняння: у Данії 78% українських біженців знайшли роботу, у Чехії – 66%. Значно більше українських переселенців працюють у Польщі (65%), Швеції та Великобританії (по 56%). Навіть у сусідніх Нідерландах працевлаштувався кожен другий українець (50%). То ж у чому проблема?
Високі соцвиплати
Умови для втікачів з України в усіх країнах ЄС фактично однакові: спрощене отримання статусу тимчасового захисту, дозвіл на працевлаштування, медичне обслуговування та соцвиплати. Утім, розмір останніх відрізняються.
У Німеччині дорослі українці отримують допомогу на рівні звичайних громадян (€563), діти – від €357 до €471 залежно від віку. Держава також покриває витрати на житло та допоміжні витрати.
Натомість у Чехії українські біженці отримують €200 євро екстреної допомоги та ще €130 через п’ять місяців. Медстрахування та витрати на проживання у спільному житлі покривають лише протягом обмеженого періоду. У Польщі українці отримують одноразову виплату €66 та €184 допомоги на дитину на місяць. Через чотири місяці половину вартості спільного житла повинні оплачувати самі біженці.
До слова, у Польському державному економічному інституті очікують, що вже за результатами 2023 року українці принесли країні більше податкових надходжень, ніж витрат.
Занадто освічені
За даними Інституту досліджень зайнятості (IAB), близько 72% українських втікачів у Німеччині мають вищу освіту. І це – надкваліфікованість.
Крім того, процес визнання дипломів у ФРН надто тривалий. Ба більше, частина професій взагалі не підлягає визнанню, а інші – захищені. Зокрема, українцям занадто довго не дозволяють працювати, наприклад, лікарями, фармацевтами чи вчителями. Додайте до цього ще й відсутність необхідних мовних навичок.
Інша ситуація в Італії та Словаччині, де українцям дозволили працювати у сфері охорони здоров’я вже у березні 2022 року.
Turbo-режим не допоміг
Німецький уряд вирішив, що панацеєю стане програма Job Turbo – утім, за підсумками трьох місяців функціонування, вона аж ніяк не вплинула на рівень інтеграції українців. За даними Федерального агентства праці (ВА), рівень працевлаштування серед втікачок з України у січні 2024 року склав 1,2% (проти 1,7% рік тому). Серед українських чоловіків показник також впав до 2,4% (проти 3,4% у січні 2024).
У ВА вважають, що головною причиною є загальне погіршення стану економіки Німеччини, що ускладнює працевлаштування. Так, безробіття у ФРН загалом зросло на 200 тис. осіб за рік. Тож в агентстві навіть вважають успіхом той факт, що безробіття не росте значно у найслабшій групі на ринку праці, до якої належать українці.
Причину бачать ще й у гендері. Так, за оцінками ВА, нині у Німеччині перебуває 840 тис. працездатних біженців з України. 68% з них – жінки, кожна третя – з дітьми. Тож їхня інтеграція у ринок праці ще більш ускладнюється.