Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже понад півтора року. Німецькі спецслужби зауважують: окупанти роблять ставку на “довгу гру”, виснажуючи українську армію купою застарілої військової техніки, а головне – так званими “м’ясними штурмами”.
Масове вербування у ряди російської армії триває. Натомість Україна – набагато менша за розмірами і населенням. І це питання, як відзначає Berliner Morgenpost, вочевидь, турбує українську владу: що як на фронті їй не вистачатиме солдат? Тому заяви про повернення так званих “ухилянтів” із-за кордону лунають все частіше.
Бізнес на кордоні
Кожен день в українських ЗМІ з’являється інформація про ліквідацію того чи іншого каналу незаконного переправлення чоловіків за кордон. За словами президента Володимира Зеленського, від початку повномасштабного вторгнення прикордонники зупинили понад 20 тис. військовозобов’язаних, які намагалися виїхати з країни. Скільком це вдалося – невідомо. Утім, цифра може сягати кількох сотень тисяч “ухилянтів”.
Найчастіше “бізнес” із вивезення чоловіків за кордон влаштовують представники місцевої влади, співробітники військкоматів та лікарі. Власне, саме ті чиновники на місцях, які можуть зробити “липові” документи про придатність до військової служби. З потрібними “папірцями” здорові чоловіки раптом стають тяжко хворими, бездітні – багатодітними батьками, а дорослі – студентами європейських вишів. А ще – “відрядження” в одну сторону, внесення у систему “Шлях” як перевізників, фіктивні шлюби із людьми з інвалідністю. Все це дає право на нібито законний перетин кордону.
Вартість “липових” документів стартує від кількох і сягає десятків тисяч євро – залежить від “якості” підробки. Найдешевше свої послуги “оцінюють” місцеві контрабандисти, які за гроші просто підказують “ухилянтам” лісові стежки для прихованого перетину кордону. Часто “забуваючи” попередити про те, що подекуди шлях “на волю” – через водойму чи болото. За даними прикордонників, у річці Тиса втопилися вже близько двох десятків чоловіків.
Скільки “ухилянтів” у ЄС
За попередніми оцінками, у країнах Євросоюзу нині перебуває понад 650 тис. потенційно військовозобов’язаних українців у віці від 18 до 60 років. Більшість із них – у Польщі, Чехії та Німеччині. А українська влада все частіше заявляє про необхідність їхнього повернення.
За даними Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, від початку повномасштабного вторгнення до ФРН в’їхали понад 203 тис. громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Станом на кінець серпня понад 176 тис. із них все ще перебували в Німеччині. Чи усі вони є “ухилянтами” – невідомо.
Чи повертатиме Німеччина “ухилянтів” в Україну
Офіційний запит щодо екстрадиції “ухилянтів” від української влади поки не надходив. До того ж правова оцінка ситуації у Німеччині, де служба є виключно добровільною, є складною.
Згідно з міжнародним правом, кожна держава має право примушувати своїх громадян служити в армії, тож втеча є незаконною. Виключення – якщо армія винна у воєнних злочинах. За цим принципом ФРН нині надає притулок російським дезертирам – за перші сім місяців 2023 року про нього попросили 5 600 громадян РФ. Кожен випадок розглядають окремо, рішення щодо більшості ще немає.
Утім, української армії це не стосується. До того ж потенційно військовозобов’язані шукачі притулку з України не проходять додаткову перевірку – вони отримують негайний захист і дозвіл на проживання згідно з правилами ЄС. Тобто місцеві органи у справах іноземців не фіксують причину втечі з України – тим паче небажання брати участь у військових діях.
З іншого боку, днями голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія вчергове розбурхав питання повернення військовозобов’язаних. За його словами, “ухилянтів”, які виїхали саме за підробленими довідками про непридатність до служби, все ж можуть екстрадувати. Утім, зрозуміло, що все це матиме індивідуальний характер – розглядатиметься кожна окрема справа. На думку очільника Мін’юсту Дениса Малюськи, масштабне примусове повернення всіх українців, які незаконно втекли за кордон, нині нереальне. Але механізми і можливості все ж вивчаються.
Фото – Державна прикордонна служба України
