Здавалося, традиції святкування Великої Перемоги у Другій світовій війні не зміняться ніколи. Але військова агресія Росії проти України змінює історичний, політичний та ідеологічний ландшафт докорінно. Україна започатковує нові свята, невпинно наближаючись до Європи, і переосмислює минуле. Німеччина та світ тепер теж по-іншому сприймають правонаступницю СРСР – Росію. Вони впевнено, хоч і дуже повільно, також змінюють традиції та погляди і протиставляють безпринципній пропаганді Кремля нове бачення історичної справедливості.
Наша Перемога: нові назви травневих свят
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про відзначення в Україні нового свята. Відтепер 9-го травня в Україні святкуватимуть День Європи. День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке ми святкували з 2015 року (а до того День перемоги) відходить у минуле.
Також Президент подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт з пропозицією визначити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. З 2015 р. цю дату офіційно називали Днем пам’яті та примирення.
“Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це – історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу. Сьогодні ми повертаємо її нашій державі”, – наголосив Володимир Зеленський. Він підкреслив, що Україна нікому не дасть “стерти роль українців у цій перемозі, наших людей, того покоління, про яке бережемо пам’ять майже в кожній нашій родині”.
Завдання нових свят – вписати участь української держави у Другій світовій війні в європейський контекст. А головне – переосмислити радянську традицію святкування. Цей процес триває не тільки в Україні.
Радянські меморіали без квітів
Цього року посол України у Німеччині Олексій Макеєв відмовився відвідувати радянські меморіальні комплекси у Берліні.
“Посол України у ФРН Олексій Макеєв та дипломати посольства свідомо відмовляються від покладання вінків та квітів до радянських меморіалів або місць із радянською символікою у німецькій столиці”, – йдеться у повідомленні на офіційному сайті українського посольства.
Натомість посольство України у ФРН започаткувало у Берліні новий формат вшанування Дня пам’яті та примирення 8 травня та усіх жертв Другої світової війни.
Вранці Олексій Макеєв разом із державним міністром Федерального міністерства закордонних справ Тобіасом Лінднером та мером Берліна Каєм Вегнером поклали квіти до центрального німецького меморіалу жертв війни та тиранії Neue Wache у Берліні-Мітте. Опісля посол України вирушив до Рейхстагу, щоб разом із німецькими депутатами відвідати історичні «графіті». Написи на стінах німецького парламенту “Київ”, “Харків”, “Львів”, “Ялта”, “Луцьк” у травні 1945 року зробили українські воїни – бійці Червоної армії.
Ввечері представники амбасади доєднаються до Ходи пам’яті українських жертв Другої світової війни, організованої українськими об’єднаннями Берліна, зокрема “Віче Берлін”, Платформою ТЮ та Альянсом українських організацій.
Початок ходи о 18:00 годині за адресою: Schönhauser Allee 36, 10435 Berlin.
Прапорам – ні, прапорам – так!
Напередодні травневих свят поліція Берліна заборонила використання російських та українських прапорів та символіки під час пам’ятних заходів 8 і 9 травня біля радянських меморіалів у Трептові, Тіргартені та Шенхольцер-Хайде. Німецькі правоохоронці побоювалися конфліктів і пояснили заборону тим, що прагнуть забезпечити “гідне вшанування пам’яті загиблих у той час воїнів Радянської Армії”.
Монумент радянському солдату-визволителю у Берліні. Фото – nhthien1709/pixabay
Громадська організація “Віче” одразу звернулася до Берлінського адміністративного суду, щоб оскаржити заборону української символіки, адже вона порушує свободу вираження поглядів української громади в Берліні.
Суд активісти виграли. Він визнав, що обмеження поліції незаконне. Але одночасно, крім українських прапорів, легітимізували і російські. Поліція подала скаргу до Вищого адміністративного суду на це рішення. Про це повідомила у неділю речниця берлінської поліції.
Червоні прапорці для “вовків”
Берлінські правоохоронці працюватимуть в посиленому режимі у вівторок, 9 травня, коли очікується прибуття до німецької столиці проросійської групи “Нічні вовки”. Видання Berliner Zeitung повідомило, що близько сотні рокерів із лояльного до Путіна угруповання їдуть із Саксонії через Бранденбург до столиці. Поліція постійно слідкує за ними, аби запобігти сутичкам та правопорушенням. Сьогодні колону байкерів зупинили для перевірки документів поблизу містечка Брайтенау. За словами поліцейських, з 35-ти байкерів лише 11 мають російське громадянство. Після перевірки колона рушила далі.
Фото – Yurii Khomitskyi/Unsplash
9 травня мотоциклісти мають намір відвідати радянські меморіали, тож речник південного відділу поліції Майк Кеттліц повідомив, що поліція посилить там охорону. “Маємо про це чітке уявлення”, – сказав він.
У медіа неодноразово писали, що «Нічні вовки» фінансуються та контролюються російськими спецслужбами. У 2014 р. «православні байкери» брали активну участь у анексії Криму, унаслідок чого підпали під санкції США та Канади. З літа 2022 організація під санкціями Євросоюзу.
Наша Перемога – проросійська політика під прикриттям
Заворушень та сплеску антиукраїнської пропаганди очікують не тільки у Берліні. Днями одразу декілька медіа опублікували дослідження щодо підривної діяльності російських спецслужб у Європі. Його провели, зокрема Süddeutsche Zeitung, NDR, WDR у Німеччині, Le Monde (Франція), Expressen (Швеція) і скандинавські мовники DR (Данія), NRK (Норвегія) і SVT (Швеція). Дослідження базується на витоку документів з апарату безпеки Кремля.
Відомо, що невеликі організовані групи в європейських містах імітують, наприклад, антитурецькі мітинги. Прикидаючись українцями люди на вулицях агітують проти президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Приховані пропагандистські матеріали масово розкручуються у соцмережах.
Видання Süddeutsche Zeitung звернуло увагу на однакові «антиукраїнські» плакати на мітингах у Парижі, Гаазі, Брюсселі чи Мадриді. Фото поширювалися на різних інтернет-платформах і створювали враження широких протестів. Журналісти дослідили, що розповсюдження таких псевдо-анриукраїнських настроїв через Фейсбук, ТікТок, Tелеграм та Ютуб контролювалося трьома акаунтами з Санкт-Петербурга.
