Путівник фестивалем
16 лютого розпочнеться 73-й Берлінський міжнародний кінофестиваль. Червоні доріжки розгорнуть вперше після пандемії. На дні фестивалю припадає річниця повномасштабного вторгнення Росії, і підтримка України кіномитцями з усього світу, справді, вражає.
У програмі одразу шість українських стрічок, а дві українки увійшли до складу журі. Для залучення фінансування нашого кіно проведуть спеціальний пічинг, спорудять національний стенд і вперше український продакшен став самостійним учасником ринку ко-продукції. Близько пів сотні українських режисерів та продюсерів отримали безкоштовні акредитації на всі заходи.
У межах фестивалю покажуть ще два іноземні фільми про актуальні події в Україні. Навіть ведмедя на офіційному значку німці пофарбували у жовто-синє. Берлінале, слідом за Каннським та Венеційським кінофестами, надасть слово Володимиру Зеленському. Наразі вирішується питання формату – це буде пряме відеовключення чи запис звернення.
Єдиний ігровий повний метр від України – фільм Тоні Ноябрьової “Ти мене любиш?”. Світова прем’єра відбудеться у Берліні 20 лютого. Фільм знятий за підтримки Держкіно та Шведського кінофонду.
“Ти мене любиш?” – це історія про дорослішання та пошук кохання в “лихі 90-ті”. На тлі розпаду СРСР розсипається і, здавалося б ідеальна, родина 17-річної Кіри. Героїня намагається знайти тепло, взаєморозуміння та людяність серед руїн свого дитинства. Зйомки відбувалися в Києві у 2021 році під час пандемії коронавірусу. Режисерка дуже прискіпливо намагалася врахувати найменші деталі епохи – одяг, круглі жуйки та жувальні-цигарки, наклейки та газети зі своїх підліткових часів. Для сцен застілля готувалися справжні страви з дефіцитним в ті часи майонезом.
Акторка Карина Химчук, яка зіграла головну роль, з початком повномасштабного вторгнення переїхала до Німеччини і живе в Берліні. Заплановано 8 сеансів фільму. Квитки почнуть продавати за три дні до прем’єри тут: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202304946.html
Документальний фільм Аліси Коваленко “Ми не згаснемо” теж про історію дорослішання, але уже в наші дні. На тлі війни п’ять підлітків з Луганщини – Андрій, Руслан, Ілля, Ліза та Лєра – шукають пригод, протестують, борються із сірістю та нудьгою. Їхнє життя набирає нових сенсів, коли з’являється примарна надія мандрівки в Гімалаї. Вони починають мріяти!
Аліса Коваленко працювала над фільмом з 2019 року, а завершила минулого року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Дії фільму відбувається у Золотому та Станиці Луганській, які зараз окуповані росіянами.
До речі, режисерка після повномасштабного вторгнення Росії вступила у добровольчий батальйон. Після чотирьох місяців служби Аліса Коваленко повернулися до роботи в кіно. Стрічка спільного виробництва України, Франції та Польщі. Квитки можна буде придбати з 19 лютого тут: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202306123.html
Українська режисерка Надія Парфан представить на фестивалі свою першу ігрову стрічку “Це побачення”. Її можна переглянути з 19 лютого серед інших конкурсних короткометражок. Фільм знятий під суб’єктивним кутом камери одним немонтованим кадром і передає емоції надзвичайного стану, спричиненого війною. Це історія про те, що навіть під час війни у Києві не припиняється життя у всіх його проявах.
Надія Парфан – українська режисерка, засновниця онлайн-кінотеатру українського кіно “Такфлікс”, відома документальними роботами “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” та “Я не хотіла робити фільм про війну”.
Стрічку “Це побачення” знімали за підтримки Британської ради в Україні, німецької громадської організації Ґете-Інститут та шведської кінокомпанії Story AB.
Квитки можна буде придбати за посиланням: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202304941.html
“Залізні метелики” – повнометражний документальний фільм, в якому режисер Роман Любий поєднав архівні кадри, фрагменти телеінтерв’ю та розмови російських військових з анімацією та елементами перфомансу. Йдеться про трагедію рейсу МН1, у якій загинули 298 людей. “Улітку 2014 року соняшникові поля та вугільні шахти на сході України перетворилися на місце злочину площею 12 квадратних кілометрів. Багатошарове розслідування збиття рейсу MH17, під час якого в тілі пілота знайшли шрапнель у формі метелика, свідчить про причетність держави до воєнного злочину, який залишається безкарним”, – йдеться в описі фільму.
Розклад та квитки тут: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202302177.html
Нагадаю, що чотири місяці тому Окружний суд Гааги таки визнав, що літак збили ракетою російського виробництва із ЗРК «Бук», який привезли із території Росії до Первомайська. Воєнного злочинця Ігоря Гіркіна(Стрєлкова) заочно засудили до довічного ув’язнення.
Короткометражку “Прокидаючись у тиші” створили в тандемі відомий німецький режисер Данієль Асаді Фаєзі та українка Міла Жлуктенко, яка здобула освіту у Німеччині. Фільм розповідає, як одного літнього дня у колишній німецькій військовій казармі поселяються втікачі від війни в Україні. Діти катаються на велосипедах, плетуть вінки на лузі, повному польових квітів, досліджують порожні кімнати та коридори. У своїх іграх вони знаходять військові символи з минулого і пов’язують їх з власним досвідом і надіями. На асфальті вони виводять нескінченну петлю: “Путін, припини вбивати людей”.
Покази фільму: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202305146.html
У річницю повномасштабної агресії Росії, 24 лютого, відбудеться світова прем’єра фільму “Східний фронт” Євгена Титаренка та Віталія Манського.
Фільм знімали в різних куточках України, зокрема в Київській, Харківській і Херсонській областях. “Східний фронт” показує війну крізь призму українських парамедиків. Євген Тітаренко почав документувати події російсько-української війни ще у 2014 році, коли був парамедиком у медичному батальйоні “Госпітальєри”. Режисер зняв стрічки War for Peace та “Дніпро – форпост України”.
Віталій Манський – російський режисер українського походження. Народився у Львові, працював у Росії й переїхав до Латвії після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році. Автор фільмів “Свідки Путіна” і “Горбачов. Рай”.
Заплановано шість показів у різних залах міста: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202306650.html
Однією з головних подій Берлінського кінофестивалю називають прем’єру документального фільму Шона Пенна та Аарона Кауфмана “Суперсила”. В основі стрічки інтерв’ю з українським президентом. Кіно не бере участі в конкурсі.
Художній керівник Берлінського кінофестивалю Карло Шатріан підкреслив: “Цей документальний фільм, знятий за дуже складних обставин, розповідає про роль мистецтва та митців у складні часи”.
Відомо, що Шон Пенн був у Києві в листопаді 2021 року, а потім повернувся знову, уже в гарячий воєнний період. Актор передав Володимиру Зеленському один зі своїх “Оскарів” із проханням повернути статуетку йому особисто в Малібу після перемоги.
Перший показ відбудеться 17 лютого у Verti Music Hall: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202308873.html
Свій погляд на події в Україні представлять польські документалісти у фільмі “В Україні”. Режисерська група Томаша Вольського та Пьотра Павлуся вирушила в подорож Україною із заходу через Київ до Харкова. Маршрут веде їх углиб досвіду війни через зруйновані міста та мости – раптові вибухи на автобусній зупинці, обід у бомбосховищі в переобладнаному метро, переховування з українськими солдатами, кладовища, над якими густо майорять українські прапори. Кадр за кадром режисери занурюють глядача у реальність, в якій країна живе країна з 24 лютого 2022 року. Квитки можна буде придбати тут: https://www.berlinale.de/en/2023/programme/202309511.html
Нарешті українці потрапили і в журі Берлінале. Режисерка Катерина Горностай відбиратиме переможців у категорії Generation 14plus. Саме у цій номінації змагається українська стрічка “Ми не згаснемо”. Програмна директорка Kyiv International Short Film Festival Саша Прокопенко оцінюватиме фільми з квір-програми фестивалю Teddy Award.
На фестивалі за підтримки Ґете-Інституту проведуть пітчинг Одеського кінофесту. Для заходу відібрали 12 проєктів на стадії “препродакшн”, які шукають фінансування. Зокрема, це п’ять ігрових фільмів, три серіали та чотири документальні проєкти. Іноземці зможуть оцінити потенціал українських кіновиробників на European Film Market. Там працюватиме Український національний стенд, організований Державним агентством України з питань кіно, Асоціацією кіноіндустрії України, Українською кіноасоціацію за фінансової підтримки German Films та Європейського кіноринку. На стенді представлять каталог українських продакшн-компаній та презентують можливості співпраці з Україною в галузі кіно. Заходи Європейського кіноринку щодо підтримки присутності української кіноіндустрії співфінансуються Medienboard Berlin-Brandenburg.
Окремо до участі в European Film Market відібрали й український продакшн ForeFilms, як одну з п’яти компаній світу з найцікавішими проєктами. З 2020 року ForeFilms випустили фільми-переможці багатьох фестивалів, зокрема, “Мої думки тихі” і “Люксембург, Люксембург” Антоніо Лукіча та “Земля блакитна, ніби апельсин” Ірини Цілик.
