Цими вихідними у Nathanael Kirche у Шьонеберзі відбувся сімейний мистецький вечір. Дарія Альошкіна – одна з найвідоміших українських витинанкарок, та її чоловік Гордій Старух – музикант та популяризатор колісної ліри, провели для українців Берліна дві творчі зустрічі.
Дарія розповіла про витинанки та провела майже двогодинний майстер-клас. Отримати знання від знаної мисткині пощастило 15 ученицям. Це рідкісний шанс. Триметрові витинанки Альошкіної на архітектурній бієнале у Венеції у 2023 році.
Її роботи двічі прикрашали український стенд на відомому книжковому форумі Livre Paris, штаб-квартиру ООН у Швейцарії, магазин Cartier та обкладинку Vogue Ukraine. У 2022-му відбулася персональна виставка мисткині у церкві Св. Петра в Гамбурзі.
У Nathanael Kirche відвідувачки заняття власноруч створили витинанки за авторськими ескізами Альошкіної, оформили свої роботи під пильним наглядом майстрині та отримали її автограф.
Робота над витинанками кропітка, тому запланована після майстер-класу розповідь про колісну ліру почалася значно пізніше.
Лекція Гордія Старуха “Колісна ліра – історія, звучання, сучасність” зібрала близько ста людей. Познайомитися з рідкісним інструментом й послухати його звучання прийшли сім’ями, навіть з малечею у дитячих візочках. Гордій Старух – не тільки грає на колісній лірі, але й власноруч виготовляє на замовлення ці інструменти – для українців та іноземців. Популяризатор ліри розповідав про історію інструмента з таким гумором, що зачарував в публіку.
Цей музичний механізм з колесом замість смичка має чи не тисячолітню історію. Старух розповідав і про винахід подібного до ліри інструменту ще у Давній Греції, і про її поширеність на середньовічних “рейвах”, як він з гумором називав тодішні народні гуляння. І про “заробітчан-козаків”, які з України їздили навчати європейців мистецтва війни, а повертаючись додому, привозили звідти тамтешні ліри. Йшлося і про “кобзарський косплей” – так музикант описав звичай української інтелігенції 19 століття фотографуватися в образах “чистеньких красивих кобзарів”. Відвідувачі дізналися і про таємну мову лірників, і про бойове “кобзарське кунг-фу”, проілюстроване кадрами з фільму Квентіна Тарантіно “Вбити Білла”l, і про кіноляпи у кадрах з колісною лірою в серіалі “Енола Холмс” та “Чорні вітрила”.
Окрім презентації, повної рідкісних фото, оригінально обраних ілюстрацій та творчо дібраних відео, у церкві пролунали й записи ліри, зроблені у 1909 та у 1912 році. І хоч Гордій Старух і не планував концерт, але захват слухачів спонукав його заспівати не одну пісню.
“Про Гордія дізналась десь пів року тому, –- говорить мисткиня Марина Палій. – Мені сподобалось що він, як і я, досліджує і дає друге життя нашим традиціям. Я взяла з собою найменшу – дворічну дочку, тому що розумію: що я сьогодні посію, те і виросте пізніше. Дуже плекаю, щоб на ниві не сходив бур’ян. Хтось скаже, що вона ще надто мала, щоб щось розуміти. Але як мати чотирьох дітей я впевнилась, що в такому віці все закладається на дуже глибокому рівні. Менше з тим, чим більше різноманітного ми знаємо про себе, як про українську націю, тим легше нам себе ідентифікувати”.
(Мисткиня Марина Палій з витинанкаркою Дарією Альошкіною)
Фото – Нана Морозова/Амаль Берлін
