Аромат шашлику й дим від багаття зустрічають гостей на вході. Надворі сиро, тож до вогню тягнуться з особливою охотою – тут гріються і швидко знайомляться з новими людьми. Організаторів вечора та членів команди легко впізнати за логотипом на світшотах і кухарських фартухах: “4.5.0”. Саме навколо цих трьох цифр сьогодні й крутиться вся подія.
Що означає “4.5.0”?
“Все буде 4.5.0” – це гасло благодійного фонду Gelb Blauer Stern e.V. Його засновник Слава Ерберт, він же Славік Мавік, цього вечора буквально розривається між сценою, кухнею та гостями. Він веде аукціон, перевіряє, як ідуть справи на ятках із їжею, і стежить, щоб усе йшло за планом.
Слава Ерберт (Славік Мавік)
“Ми робимо все, щоб хлопці на фронті завжди казали по рації: ‘4.5.0’”, – розповідає Мавік. Такий псевдонім він має тому, що фонд починав зі зборів саме на масові FPV-дрони, які військові називають “мавіки”. Поруч із ним біля багаття стоїть український захисник Тарас Прищепа і пояснює, що означають ці цифри: “Чотири – оцінка морального стану особового складу за п’ятибальною шкалою, п’ять – бойова готовність, нуль – втрати. Тобто – все гаразд, продовжуємо працювати”. Якщо щось іде не так, трьома словами вже не обмежитися – тоді має бути детальніша доповідь командиру.
Сцена, що об’єднала “своїх”
Цього вечора у Тараса Прищепи відбувся дебют на берлінській сцені. І не виключено, що незабаром він стане її зіркою – із запальними піснями під гітару. До повномасштабного вторгнення Прищепа був учасником київського гурту “Ґудзик бенд”, а потім три роки захищав Україну на фронті. Кілька місяців тому він демобілізувався як батько-одинак і приїхав у Берлін до своєї 12-річної доньки Юлії, яка живе тут із 2022 року з бабусею і дідусем.
Тарас Прищепа
На сцені грають різні колективи – крім Тараса, ще кілька самодіяльних гуртів і відома українська співачка кримськотатарського походження Ленара Османова. Між глядачами і сценою одразу виникає контакт – музика об’єднує всіх.
З німецької пошти – на український фронт
Усі кошти, зібрані цього вечора, підуть на придбання вантажного автобуса для 4-ї окремої танкової бригади ЗСУ. Славік Мавік розповідає: “У нас конкретні збори на конкретні бригади – для людей, яких ми знаємо, буквально з рук в руки. У майже всіх наших активістів є родичі на фронті. Тому все побудовано на довірі, і ми точно впевнені, куди підуть гроші”.
Про потребу в новому бусі фонд дізнався від українського захисника Максима Дацика – Славік є двоюрідним братом його дружини. “Техніка зношується дуже швидко на фронті, тому потреба в оновленні постійна – і для бойових завдань, і для логістики”, – пояснює Максим. До Берліна він приїхав у відпустку, скориставшись дозволом для військовослужбовців виїжджати за кордон.
Максим Дацик
Бус, на який збирають кошти, Максим уже пригледів – серед автопарку німецької пошти. Він виставлений на продаж за 6 тисяч євро, уживаний, але цілком пристойної якості.
Кожне євро важливе
На цьому вечорі Славік сподівається зібрати близько €3 тис. євро – це був би гарний результат за нинішніх умов. Раніше таку суму можна було зібрати за тиждень лише через пости в соцмережах, зараз на це йде місяць-два, і самими закликами донатити вже не обійтися. “Тому вирішили заманювати людей шашличком”, – жартує він. Закупили 130 кілограмів м’яса – і все розійшлося.
“З часом збирати донати стає все важче. Чи то люди втомилися, чи то ініціатив дуже багато. Але люди на фронті не втомлюються – і ми повинні їх підтримувати”, – каже Славік.
Благодійні вечори фонд започаткував у жовтні минулого року, нинішній захід – уже третій і точно не останній. Паралельно Славік Мавік продовжує вести блоги у Facebook, TikTok та Instagram двома мовами – українською і німецькою. Від німців донатів не так багато, але суми значно більші: “Українці зазвичай донатять по €10, німці можуть 30, 50 або навіть 100″.
Крім виторгу за смаколики і напої, фонд розігрує сувеніри у лотереї, квиток якої коштує лише €1. І, звісно, проводить аукціони. Цього разу лотами стали рушник, вишитий вихованцями дитячого будинку, а також квитки на концерти гуртів “Бумбокс” і “Kalush Orchestra”. Їх надали українські захисники, які лікуються у Берліні – вони отримують такі квитки безкоштовно, але вирішили пожертвувати їх для аукціону. Квитки вартістю €60 продали на аукціоні по €150.
“Люди, які на фронті, вдячні за будь-яку підтримку. Хоча я почуваюся трохи незручно, коли вони нам дякують, бо дякувати насправді повинні ми їм”, каже Славік Мавік.
Фото – Валерія Семенюк/Amal News
