Навіть через 80 років від закінчення Другої світової війни на території країн Східної Європи знаходять останки німецьких солдатів. Минулого року лише в Україні у районах, де немає бойових дій, знайдені останки 1,7 тис. людей.
“Минулого року ми виявили останки близько 4,5 тис. загиблих в Росії. В Україні – майже 1,7 тис., у тих районах, де зараз немає бойових дій”, – днями повідомив голова Союзу Німеччини з догляду за військовими похованнями (VDK) Вольфганг Шнайдерган в інтерв’ю газеті Neue Osnabrücker Zeitung.
Рештки знаходять під час риття окопів
За оцінками Союзу, на території Східної Європи залишаються останки близько 2 млн неідентифікованих загиблих німців. Чимало з них померли у радянському полоні.
Шнайдерган також назвав трагічним той факт, що “українські військові сьогодні риють окопи й знаходять останки загиблого німецького солдата, який бився на цьому місці 80 років тому”. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року останки солдатів вермахту знайшли у Вишгороді, на північних околицях Києва, біля греблі.
“Українські солдати рили окопи та натрапили на людські останки, а потім на розпізнавальні знаки, за якими можна було зрозуміти, що це німецькі солдати”, – розповів в інтерв’ю DW Володимир Йоселіані, співробітник VDK, відповідальний за перепоховання в Україні.
За словами Йоселіані, солдати ЗСУ з власної ініціативи дізнались, що в Україні є представництво VDK, та зв’язалися із ним. Сама ж організація від 2022 року припинила діяльність на територіях, де точаться бойові дії, та переорієнтувалася на відносно спокійні регіони на заході та в центральній частині України.
Фото – Volksbunds Deutsche Kriegsgräberfürsorge
Німці досі шукають загиблих родичів
Пошук останків залишається важливим для нащадків, пояснює Шнайдерган. За його словами, організація і досі щорічно отримує близько 20 тис. запитів від людей, які шукають зниклих під час війни членів сім’ї.
Союз Німеччини з догляду за військовими похованнями заснували 1919 року, через рік після закінчення Першої світової війни. Серед завдань організації – пошук загиблих за кордоном, ексгумація останків, їхнє гідне поховання, а також догляд за могилами.
Ідентифікують знайдені рештки за чітко встановленим алгоритмом, пояснюють у VDK. Спочатку – за тими речами, які знаходять поряд з останками. Часто це військові черевики чи військові жетони, які збереглися попри час.
Але навіть наявність жетона не означає, що знайшли саме цю людину. Існує сім етапів встановлення особи загиблого. Так, вік часто можна встановити за зубним рядом чи станом черепа, зріст – за довжиною стегнової кістки. Знайдені останки порівнюють з інформацією у німецьких архівах.
За найменших сумнівів щодо особи від рішення про ідентифікацію особи утримуються, пояснює речниця VDK Діане Темпель-Борнетт. Коли ж жодних сумнівів у встановленні особи полеглих солдатів немає, інформують їхніх родичів у Німеччині.
Після досліджень останки перепоховують на різних цвинтарях, часто за присутності родичів. Нині VDK опікується понад 800 військових цвинтарів у 45 країнах, де поховані близько 2,8 млн загиблих.
