Учора, 11 березня, у Берліні відбувся наймасштабніший український захід Європи – Café Kyiv 2025. Зібралася українська громада Берліна та інших міст Німеччини, приїхали учасники з України та навіть інших країн Європи, депутати Бундестагу, офіційні представники ЄС, громадські активісти, журналісти, волонтери, представники бізнесу.
Тут і далі фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Проспектом Schönhauser Allee увесь день ходили люди з синьо-жовтими торбами Café Kyiv, українськими значками на лацканах одягу чи рюкзаках, у вишиванках, у краватках у жовтих і блакитних фарбах. Одним словом – всі свої. Учасники заходу часто говорили про “подію року”, “дивовижну синергію”, “творчу атмосферу”, “простір сили, підтримки та дії”, “символ єдності”, “гарно, наче вдома” та що “бути серед тих, хто творить майбутнє – це справжнє щастя”.
Захід уже третій рік поспіль організовує Фонд Конрада Аденауера, цьогоріч – разом із майже 130 партнерськими організаціями. Напередодні у місті розмістили тисячу рекламних плакатів. Як і попереднього року, подія відбулася у кінотеатрі Colosseum. Зареєструвалися понад 4,5 тис. відвідувачів та понад 200 спікерів. Утім всі вони не змогли одночасно вміститися на 8 тис. квадратних метрів виставкових площ. Уже опівдні до Cafe Kyiv вишикувалася довжелезна черга. Щоб потрапити на захід, люди змушені були чекати кілька годин або їхати геть.
Cafe Kyiv поєднує політику, науку, культуру, інновації та нетворкінг. Окрім дискусій про розширення ЄС, відновлення України, тематичних зустрічей про роботу українських ЗМІ та роль української діаспори, в рамках заходу відбувалися художні виставки, майстер-класи, кінопокази, виступи українських музикантів та поп-ап маркет.
“Амаль Берлін” поговорив із Крістін Веземанн, якій належить ідея створення Cafe Kyiv. Вона очолює стратегічний напрямок у Фонді Конрада Аденауера. “Ми хочемо набутися в цій чудовій бульбашці, з однодумцями. Щоб стати частиною Café Kyiv, ви маєте не на 100%, а на тисячу, на один мільйон відсотків підтримувати Україну в її боротьбі за свободу. Ми не хочемо тут бачити людей, які говорять “так, але”, які мають контраргументи, які кажуть, що щось не спрацює. Дуже важливо саме зараз відчути: ми не самотні! Бо після деяких новин та подій у всіх виникає оця емоція: “Все, я вже не можу!”. І тоді треба будувати отакі групи самодопомоги: усвідомлювати, що ми тримаємося купи, що наша мета правдива, а віра та завзяття – великі. Відвідувачі Cafe Kyiv можуть на мить видихнути й сказати: “Гаразд, новини жахливі, але тут у мене є люди, яким не треба нічого пояснювати. Ті, хто також носить у собі цей біль”, – говорить Крістін.
Вона згадує, що під час роботи над першим заходом три роки тому в його ідею вірили одиниці. Тому у 2023-му Café Kyiv був досить скромний. У 2024-му захід уже наробив шуму. Але у 2025-му став справді найважливішою подією року, на яку усі чекають. “Ми у Фонді міркували, що можемо зробити, щоб заохочувати підтримку України, коли вона почала спадати. І я сказала: хай кожен зробить щось, у чому він добре розбирається. А ми зберемо всіх разом в одному місці. І хай ці різні, але проукраїнські бульбашки перетинаються між собою: люди зустрічаються, організації домовляються про співпрацю. І ще я неодмінно хотіла перейменувати Café Moskau на проспекті Карла Маркса у Café Kyiv. Я сама родом зі Східної Німеччини та знаю, як важливо позбуватися цих символів. Крім того, можна було передбачити, що це спричинить величезну дискусію в ЗМІ”, – згадує пані Веземанн.
Вона жила чотири роки в Одесі та знає, “які українці чудові люди” і що “ця боротьба за свободу триває не відучора чи від 2022 року”. Тому переконана, що українці мають триматися разом.
“Ви ж розумієте, яку базу контактів ми упорядкували за ці три роки?! Майже будь-яке питання можна вирішити через три рукостискання. Я така щаслива, що можу допомогти або об’єднати людей! Завжди кажу: люди, я ваш донор – приходьте до мене і питайте. Я зроблю все, щоб українські питання вирішилися якнайшвидше”, – розповідає пані Веземанн.
Масштабний захід організовує невелика команда – лише три людини. Тому на питання, чи може у майбутньому Café Kyiv тривати два дні або стати ще більшим, в оргкомітеті відповідають, що навряд. Це і суттєвіші витрати, і загалом перевищує можливості. Але переконані: одного дня достатньо, щоб усі охочі могли знайти точки перетину і продовжити співпрацю самостійно.
Всі фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
Читайте також:
Місто свободи в кольорах волі: фоторепортаж із демо до 24 лютого
Синьо-жовті. Мітинги українців у містах ФРН 24 лютого – фоторепортаж
Посестри: українські активістки у Німеччині, що надихають
Два роки потому. Яких успіхів досягли українські громадські організації в Берліні
