Фото – buchmesse.de

Без цензури чи без принципів? – історія скандалів на святі книги у Франкфурті

Перший Франкфуртський книжковий ярмарок відбувся 1949 року. За 75 років існування він не лише зводив дипломатичні мости, але й провокував конфлікти. Здебільшого вони виникали через політику неоцінювання – ярмарок надає майданчик усім видавцям, не залежно від їхніх поглядів. 

У 2024 році без скандалів теж не обійшлося. Україна представила на ярмарку єдиний стенд із понад 300 книгами від 31 видавництва. Участь російського стенду після 2022 року заборонили. Але цьогоріч у виставці таки взяли участь п’ять російських видавництв. 

Українські видавці на спонтанному протесті біля стенду російського видавництва “Ексмо”. Фото – з ФБ Юлії Орлової

Директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов розкритикував таке рішення організаторів, оскільки “Кремль добре розуміє важливість м’якої сили культурної дипломатії” і обов’язково використає цей прецедент для просування пропаганди та дезінформації. 

Фото – з ФБ Юлії Орлової

Досі участь у ярмарку правоекстремістських видавців та авторів викликає дискусії, але оргкомітет дотримується свого кредо: жодної цензури, свобода слова понад усе. DW зібрала в одній статті протести та скандали на Франкфуртському книжковому ярмарку – публікуємо стислий переказ. 

Розбіжності існували від початку навіть у німецькому видавничому середовищі. У перші роки роботи ярмарку відомі діячі книжкової індустрії закликали не допускати учасників, які відстоюють праворадикальні ідеї. Однак організатори вирішили цього не робити, якщо їхні книжки не порушують німецького законодавства.

Тоді деякі видавці вирішили діяти самостійно – під час ярмарку 1955 року вони видалили стенд неонацистського видавця із виставкового павільйону. А у 2017 році навіть приїжджала поліція, коли учасники демонстрації перервали читання одного з найрадикальніших німецьких політиків, очільника правопопулістської партії АдН у Тюрингії Бйорна Геке. Роком пізніше політик повернувся до Франкфурта з новими читаннями, але вже під охороною поліцейських. 

У 1966 році хорватські емігранти виступили проти югославських видавців. Наступного року грецьким видавцям довелося мати справу зі студентами і книготорговцями, які виступали проти військової хунти, що прийшла до влади в Греції.

У 1968 році відому Премію миру німецьких книготорговців вручили першому президенту Сенегалу, поетові та філософу Леопольду Седару Сенгору. Однак він поступово перетворювався на авторитарного правителя і жорстко придушував студентські демонстрації в країні. Сотні протестувальників увірвалися до церкви святого Павла у Франкфурті, де за традицією вручають премію. 

У 1971 році протестні настрої були сфокусовані на Ірані, де виступи проти шаха обернулися безпрецедентним насильством щодо протестувальників. З критикою іранського режиму виступав також індійсько-британський письменник Салман Рушді. Він став мішенню для духовного лідера Рухолли Хомейні, який закликав убити письменника. Після цього організатори Франкфуртського книжкового ярмарку на довгі роки виключили Іран зі списку учасників.

Відносини з Іраном є непростими донині. У 2015-му ця країна сама відмовилася відправляти свої видавництва до Франкфурта через те, що Салман Рушді мав виголосити промову на її відкритті. Торік письменник, який вижив після ножового поранення в шию, отримав Премію миру німецьких книготорговців. 

Минулого року філософ Славой Жижек, який представляв Словенію (країна була почесним гостем), у своєму виступі засудив терористичну атаку ХАМАС на ізраїльське населення, водночас наголосивши, що “потрібно також дослухатися до палестинців”. Це викликало бурхливий протест аудиторії.

Участь Китаю як почесного гостя 2009 року теж викликала дискусію. У симпозіумі, який відбувався за кілька тижнів до ярмарку, мали взяти участь і автори, налаштовані до китайської влади критично. Під тиском Китаю їх виключили з офіційного списку. Однак вони все одно з’явилися на заході – у відповідь багато представників китайської делегації залишили зал. 

У 2024 році широко представлена література Італії – 90 авторів. Серед них і Роберто Савіано, який прославився завдяки роману Gomorra про неапольську злочинну організацію. Однак він приїхав на запрошення німецького видавництва, а не в складі офіційної делегації. Це викликало обурення в італійському творчому середовищі. Понад 40 письменників опублікували відкритий лист на адресу глави уряду Джорджії Мелоні. На знак протесту багато хто також відмовився від поїздки до Франкфурта в офіційному складі. 

Читайте також:

У Франкфурті надрукували дитячу книгу про Олімпійські ігри авторства українок

З’явився перший німецькомовний подкаст про українську літературу

“Берлін Бібліотечний”: як українка створила мапу книгозбірень з книжками українською

Українські книжки в бібліотеках Німеччини та як туди записатися

“Давайте російською – какая разніца. Але німці залишалися принциповими”, – перекладачка Софія Онуфрів про екскурсії Жадана для німців та чому у ФРН не читають наших класиків