Блогерка Тетяна, яка має великий досвід пошуку роботи в Німеччині та ділиться історіями на своїй сторінці в інстаграмі, спробувала проаналізувати причини відмов. За пів року жінка надіслала понад три сотні 300. Відповідей отримала значно менше. У них багато формальної ввічливості та майже ніколи не вказано причин відмови. Тетяна вирушила до досвідчених керівників, співробітників гарячих ліній, та власне HR-ів німецьких компаній, що зрозуміти – що ж не так?
Німецька – база
Чесно, лист з відповіддю – це вже якийсь результат. Чимало працедавців взагалі не відповідають на пропозиції, які відхиляють. І це спантеличує, адже у газетах постійно пишуть про катастрофічний брак персоналу, а політики закликають біженців уже завтра вийти на роботу. Тому я вирішила дізнатися – чому вакансії не даються мені та іншим українкам легко?
Отже, основні причини відмов, які мені та іншим українкам назвали німці:
Недостатній рівень німецької мови. Можна багато обурюватися, але я особисто переконалася, що для офісної роботи В2 замало. Я вже працюю в Німеччині, маю третю роботу, і бачу, як це важко для клієнтів і самої людини, коли мова не дотягує. Вивчити мову під час роботи – неможливо, це ілюзія. Мовою потрібно педантично займатися до. Є робочі ситуації, коли “і так зрозуміють” – не працює.
Також важливий момент: інколи HR від початку шукає співробітників з Muttersprache, тож ваше резюме одразу відкидають. Іноді це робить штучний інтелект.
Очевидно також, що без гарної мови, вам складно буде продемонструвати на співбесіді свою високу експертизу. Це дуже важливий момент для кваліфікованих професій.
Далі незрозуміла ситуація з продовженням дозволу на проживання. Фактично нам дозволили залишатися, але в пластикових картках та паспортах стоїть стара дата. Німці просто не хочуть заглиблюватися в ці нюанси, їм простіше відмовити. Вони звикли вірити паперам, а не щось шукати за посиланням на офіційному сайті. Якщо окрім вас подається людина зі зрозумілими датами в паперах – вибір очевидний.
І з цієї плутанини ще більш незрозуміло – чи ми залишимось у Німеччині після закінчення війни. Погодьтеся, цього ніхто не може гарантувати роботодавцю. А нового співробітника треба вчити, адаптувати… це дорого та складно для компанії. Інвестиція може не окупитися.
Конкуренція, надто висока кваліфікація та липові дипломи
Фото – pixabay
Справді висока конкуренція в певних сферах. І тоді перевагу мають, звісно, люди з гарною німецькою, без проблем з документами тощо.
Занадто висока кваліфікація для посад, на які ми подаємось. Так – це проблема! Ми всі знизили планку. Нормальний HR розуміє, що це вимушено, тож ми можемо звільнитися, як тільки зʼявиться щось для нас звичніше. Він спрогнозує, що проблем не уникнути, якщо ваш безпосередній начальник має значно менший досвід та вміння.
Скепсис німців щодо наших дипломів. Хоч ви зробили виписку з Anabin, хоч навіть Zeugnisbewertung. Я особисто чула думку деяких німців, що ми в Україні свої дипломи, водійські права та інші документи просто купили, тож для них це – просто папірці.
Технічні моменти
Розбіжність документів та предметів. Це теж особливість Німеччини. Наприклад, для Umschulung вони хочуть атестат, а не диплом. А я, наприклад, уявлення не маю, де мій атестат. В Україні він нікому не був потрібен, якщо ти маєш диплом університету. Предмети ми також для однакових спеціальностей вчимо різні. Іноді це незбіг навчальних годин практики, яка тут важлива, становить роки!
У нас нікого не здивуєш, що юрист відкриває кафе, а випускник ПТУ очолює аудиторську компанію. То у Німеччині не розуміють, що робити з людиною у якої освіта економіста, а вона викладала англійську на курсах.
Найпростіше – чисто технічні моменти. Наприклад, не так складене резюме, непереконливий мотиваційний лист. Ми в Україні інакше пишемо CV, інакше називаємо посади та описуємо посадові обов’язки. Іноді під різні компанії варто робити й різні резюме, ставити інші акценти. Десь треба з художнім фото, а десь краще прибрати всю особисту інформацію – тільки сухі факти. Мені було дуже смішно, коли одна компанія наполегливо вимагала від мене переробити CV в Canva – щоб було гарненько. Я не переробила. Далі було не смішно, бо мене не взяли.
Не здаємося – усміхаємося!
Фото – pixabay
Але все ж не так печально. Почнемо з найпростішого – резюме.
Моя порада проста. Не витрачайте час. Замовте написання резюме професіоналам. Не коучам із Джобцентра! Саме німецьким HR, кар’єрним консультантам, людям з досвідом роботи в Німеччині. Це коштує приблизно €50-100. Але воно того варте.
Беріть консультацію німецьких кар’єрних коучів, купуйте їх вебінари, ходіть на спеціалізовані події та ярмарки вакансій. Можна вічність набивати гулі граблями, тоді як місцеві вже знають усю специфіку і охоче нею діляться.
З мовою складніше. Так, ви не зможете вивчити мову швидко, щоб показати свою експертизу на співбесіді. Але ви можете конкретно до цієї співбесіди гарно підготуватися! Вивчити складні фахові слова, написати фрази, які вважаєте важливими. Навчитися впевнено розповідати приклади з вашого досвіду, ваші досягнення і тп.
І, головне, випромінюйте енергію та позитив. Усміхайтеся! Показуйте свою впевненість на повну котушку! Це завжди працює. На жаль, люди сприймають тихий голос, скромність та небагатослівність, як невпевненість у собі. Це треба знати й пам’ятати.
Щодо наших незрозумілих планів на майбутнє, прострочених дозволів… Тут справа лише за вами. Переконайте роботодавця, що ви тут надовго. Знайдіть аргументи, які їм сподобаються. Наприклад, що ваші діти гарно інтегровані в Німеччині та ви хочете разом з ними бути тут і будувати ваше спільне майбутнє
Якщо є сумніви щодо наших дипломів, вихід лише один – показувати не документи, а ваш реальний досвід. Спробуйте отримати рекомендації з попередніх місць роботи в Україні, перекладіть їх на німецьку мову у присяжного перекладача. Згадайте особисті досягнення, наведіть приклади, цифри, динаміку. Переконайте роботодавця, що для нього ви зробите те саме і навіть краще.
Бажаю удачі у пошуках!
Таня.
Моя сторінка в інстаграмі my_blog_tania
Читайте також “Сім міфів про роботу від української блогерки” та “Як повірити в себе і знайти роботу”
