“Берлін разом з Ї” – так називається проєкт Марії Чинкіної. Киянка збирає інформацію про наявність книжок українською у столичних книгозбірнях і складає інтернет-мапу. Яка бібліотека найкрасивіша, де українці знайдуть найбільше книжок рідною мовою, чи можна у бібліотеці шити, садити город та грати на фортепіано – дізналася Нана Морозова.
(Книги українською у бібліотеці Philipp-Schaeffer-Bibliothek, що у районі Мітте.)
Путівник книжковим світом
Від початку 2024 року Марія Чинкіна впорядковує мапу берлінських бібліотек, де є книги українською. Проєкт вона назвала “Берлін разом з Ї”. Він складається з двох частин – власне мапи у Google Maps та авторського телеграм-каналу.
На мапі можна побачити майже всі бібліотеки міста і знайти найближчу у бажаному районі. Якщо натиснути на іконку у вигляді розгорнутої книги, з’явиться інформація, скільки примірників українською є в обраній бібліотеці, яка її адреса, телефон та посилання на більш докладний опис у телеграм-каналі “Берлін разом з Ї”. У ньому Марія щотижня публікує огляд однієї книгозбірні з фотографіями інтер’єрів, поличок з українськими книгами, описом активностей для дорослих та дітей у закладі, а також власними спостереженнями. Тут є й інформація, як оформити читацький квиток та переліки рекомендованих книг. Прочитаному можна вірити – усі бібліотеки українка відвідує особисто.
(Фрагмент мапи “Берлін разом з Ї”)
Зараз на мапі 28 закладів. Опис 17 з них вже є в телеграм-каналі, інші з’являться згодом. Звісно, книгозбірень у німецькій столиці значно більше. Але у Марії є чіткі критерії вибору. У її переліку лише бібліотеки, що входять до Асоціації публічних бібліотек Берліна (німецькою скорочено VÖBB). Зокрема через те, що українці можуть користуватися ними безоплатно, не купуючи абонемент, нехай і коштує він тільки €10 на рік і дійсний у всіх бібліотеках VÖBB.
Їх загалом понад 80, але книги українською є не в кожній. Тому Марія вирішила описувати ті, де є принаймні 100 примірників. “Мені хочеться, щоб ті, хто прийшов до бібліотеки, мали якомога більший вибір, – пояснює Чинкіна. – Єдине виключення я зробила для бібліотеки Dietrich-Bonhjoeffer-Bibliothek із 87 книгами. Вона знаходиться у Шарлоттенбург-Вільмерсдорфі, і це район, у бібліотеках якого книжок нашою мовою найменше”.
“Амаль” єднає
Ініціаторку книжкової мапи засмучує те, що порівняно з минулим роком книг українською у публічних читальнях значно не збільшилося. “У 80 бібліотеках мережі VÖBB є близько 1, 4 тис. книг українською. На жаль, я не знаю, як бібліотеки отримують наші книжки, але знаю точно, що туди можна принести та здати власні книги, – говорить Марія Чинкіна. – Єдина умова – вони мають бути у гарному стані”.
(Марія Чинкіна – упорядниця мапи “Берлін Бібліотечний”.)
Сама Марія любила книги змалечку. Ось як жінка згадує про це в одному зі своїх дописів: “У дитинстві я книжки буквально їла. Могла зранку почати читати, а посеред ночі прокинутись, бо книжка по лобі вперіщила (мої ідеальні 90-ті). Кредит довіри бібліотекарок до мене був такий високий, що книжки з читальної зали мені давали додому…”
Але після повномасштабного вторгнення Росії Марії Чинкіній, як і багатьом іншим українцям, які покинули батьківщину, було дуже важко читати щось, окрім новин. 34-річна менеджерка IT-проєктів приїхала до Німеччини вже вагітною другою дитиною, оселилася у двох годинах електричкою від Берліна – у містечку Гафельберг, що у землі Саксонія-Ангальт. У серпні 2022-го народила сина. Коли він трохи підріс, стала щосуботи возити шестирічну старшу дочку до української школи в Берліні, а у вільні години з малим у візочку мандрувати столичними бібліотеками.
Однією з улюблених стала Stadtteilbibliothek Karow. Розповіддю про неї Марія і відкрила свій телеграм-канал у березні 2024-го. “До речі про цю бібліотеку я дізналася зі статті на сайті “Амаль”, де розповідали про бібліотекарку Світлану Зайко, яка працює там, – згадує з посмішкою упорядниця мапи. – Я познайомилася зі Світланою, ми потоваришували – і тепер я їжджу туди доволі часто”.
У Stadtteilbibliothek Karow українських книг найбільше. За “інсайдерською інформацією”, як говорить Марія, їх тут понад 700. Але це не просто місце, де можна почитати або взяти книгу додому.
Stadtteilbibliothek Karow
Більше, ніж місце з книгами
Бібліотека у Карові стала ще й центром зустрічей українців. Тут постійно проводять майстеркласи, літературні вечори з нашими письменниками й поетами, спільні читання та вивчають мову у форматі “шпрахкафе”.
(У червні в бібліотеці у Карові відбулася зустріч із письменником Максом Кідруком. Фото – Світлана Зайко)
“Окрім Stadtteilbibliothek Karow, у Берліні-Бранденбурзі я б виділила бібліотеку у Потсдамі. У ній близько 500 книг і вона не входить до мережі VÖBB, оскільки її організувала власними силами громадська організація Push-UA, – ділиться Марія Чинкіна. – Але саме ці дві бібліотеки найактивніше згуртовують українців навколо книг”.
(Полички з книгами у бібіліотеці Push-UA у Потсдамі)
У Німеччині це тренд. “У великих бібліотеках, – свідчить Марія, – на день може відбуватися 5-7 подій, у менших – 5 на місяць, і ці активності не обов’язково стосуватимуться книжок чи літератури. Театральні чи лялькові вистави, малювання, наукові лекції, майстеркласи з термодруку на тканинах чи кружках тощо. Всі ці активності формують ком’юніті і перетворюють бібліотеки на центри цікавого і корисного дозвілля всієї родини”.
Марії дуже подобається концепція просторів Maker Space, запроваджена у багатьох берлінських книгозбірнях, де діти та підлітки займаються робототехнікою, програмуванням, вчаться створювати мультфільми та електронну музику.
Ще один цікавий тренд – “Бібліотека речей”, коли можна на певний час взяти додому різні цікавинки, наприклад, телескоп. В Ingeborg-Drewitz-Bibliothek, що у торговому центрі Das Schloss у Штегліц-Целендорфі, є величезний вибір музичних інструментів, які можна позичити (як і у Bezirkszentralbibliothek Mark Twain у Марцані), а у тутешньому Maker Space діти від 6 років можуть складати та програмувати роботів, створювати електронну музику і мандрувати віртуальною реальністю. Maker Space у Gottfried-Benn-Bibliothek пропонує виростити власну рослину в зеленій лабораторії на високих грядках. У в Anna-Seghers-Bibliothek у Ліхтенберзі є 3D-друк і можна навіть шити, зокрема користуватися вишивальною машиною та пресом для термотрансферу. Все безоплатно за попереднім записом та після короткого навчання. А у Bezirkszentralbibliothek Pablo Neruda вам на якийсь час позичать барабан, мікрофон для запису подкастів або бульбашкову машину. І у багатьох книгозбірнях є фортепіано – грати на ньому можна теж безоплатно.
(Найкрасивішою книгозбірнею столиці Марія вважає Humboldt-Bibliothek у Райнікендорфі.)
Скарбниця фактів та натхнення
Короткі розповіді Марії Чинкіної про берлінські бібліотеки – скарбниця цікавих та неочікуваних фактів. У внутрішньому дворику Amerika-Gedenkbibliothek взимку ставили монгольську юрту, де дітям читали казки кілька разів на тиждень. А Helene-Nathan-Bibliothek, що у Нойкельні, знаходиться у паркінгу, проте з її вікон відкриваються прекрасні краєвиди. Mittelpunktbibliothek Köpenick “Alter Markt” мала дві архітектурні нагороди у 2009 році. У бібліотеці Gottfried-Benn у Штегліц-Целендорфі один із найзатишніших внутрішніх двориків із тінистим деревом та трояндами.
Все це надихає на власні досліди мапи “Берлін разом з Ї”. На що і сподівається його авторка. “Я хочу не тільки заохотити людей йти у бібліотеки, щоб читати книги українською, – говорить Марія Чинкіна, – але й сформувати навколо “Берлін разом з Ї” спільноту однодумців, які б ділилися думками та ідеями, можливо, зустрічалися та проводили разом час. І звісно, розширювали бібліотечну мапу. Адже можна ж і не обмежуватися одним Берліном”.
Карта бібліотек Берліна з книгами українською тут.
Телеграм Марії Чинкіної “Берлін разом з Ї” тут.
Усі фото, якщо не вказано інше – Марія Чинкіна.
