Дослідниця міграції Юлія Косякова підтверджує: інтеграція біженців з України на німецький ринок праці йде повільно. Для багатьох на це знадобляться роки. Керівниця наукового відділу Інституту дослідження ринку праці та професій (IAB) дала розлоге інтерв’ю Дірку Баасу з видання Migazin.
Поточні успіхи в інтеграції
Юлія Косякова вважає, що аналізуючи поточну ситуацію не варто забувати, що біженці – це люди, які раптово втратили все і часто перебувають під величезним тиском. Йдеться про жінок з дітьми, які втікали непідготовленими. Вони приїхали до Німеччини без знання мови, їхню професійну кваліфікацію складно довести на місцевому ринку.
Косякова звертає увагу на певний прогрес у працевлаштуванні біженців у Німеччині. Так навесні 2023 року було працевлаштовано 19% мігрантів з України, а вже влітку ця частка зросла до 23%.
Проблема з садками
Юлія Косякова вважає, що справді існує проблема з влаштуванням дітей біженців до дитячих садків. Українським жінкам також, щоб повноцінно вийти на роботу, часто немає на кого залишити дітей і після молодшої школи. Тому вони змушені обмежуватися малими підробітками.
Експертка зазначає, що під час пошуку роботи вкрай важливо мати необхідні документи для підтвердження кваліфікації. Адже без цих доказів доступ до регульованих професій і просування по службі неможливі. За словами експертки, успіху в інтеграції на ринок праці не можна очікувати миттєво, цей процес може тривати роками.
Водночас, на її думку уряд мав би розробити дотакову перефірку кваліфікації переселенців.
Що кажуть опитування
Уже влітку 2022-го третина опитаних біженців заявили, що хочуть залишитися в Німеччині назавжди. Ще третина висловила бажання повернутися якнайшвидше, а остання третина вагалася з відповіддю. На початку 2023 року частка тих, хто хоче залишитися на довгостроковий термін, зросла до 44%.
Юлія Косякова вважає, що люди звикають до нового життя, вивчають мову, створюють соціальні контакти, беруть участь у гуртках, а їхні діти знаходять друзів у дитсадках та школах. Тож нове життя затягує. Усі ці фактори також сприяють інтеграції на ринок праці.
Досвід інших країн
Порівняння працевлаштування українських біженців у різних країнах Європи некоректне, – вважає експертка. Адже Німеччина прийняла аж 1,2 млн шукачів притулку, тож порівнювати з країнами, які прихистили значно менше людей, неправильно. Зокрема, вона піддає сумніву цифри щодо Данії, яку часто ставлять у приклад щодо працевлаштування мігрантів.
“Кажуть, рівень зайнятості серед біженців у Данії становить 78%. Це пов’язано з різними визначеннями того, що вважати “зайнятим” і “працездатним”. Якщо використовувати ті ж методи розрахунку, що й у Німеччині, ви отримаєте 54%. Це все ще значно вище, ніж у нас, але менш вражаюче, ніж часто зображують”, – зауважила експертка.
За її словами, ринок праці Данії суттєво відрізняється від німецького. Роботодавці там швидко наймають людей і так само швидко їх звільняють. Мігранти в Данії не отримують систематичної підтримки мовними курсами, їм доводиться терміново братися за хоч якусь роботу. Це означає, що майже всі працевлаштовані біженці з України працюють у клінінговому секторі та отримують нестабільну роботу з низькою оплатою.
На її думку, результати з Данії можуть здатися позитивними, але вони короткочасні.
Також читайте про медичну сестру з України, яка підтвердила диплом і знайшла роботу.
Та колонку Олени Макеєвої “Як повірити в себе і знайти роботу”.
