Ідея написати цю колонку народилася під час зустрічі з українцями у Space Meduza Bar, в Берліні. Багато жінок скаржилися, що німецький джобцентр пропонує роботу без урахування освіти та досвіду. Українці обурюються, критикують недосконалу процедуру працевлаштування в Німеччині, сердяться, відчувають несправедливість, шукають винних. Але насправді за цими скаргами ховається страх визнати просту річ – кар’єру треба починати заново.
Чарівний блокнот – як перший крок
У перші місяці після повномасштабної війни Росії проти України, я, так само як і тисячі підприємців, боялася втратити власний бізнес. Аудитом, бухгалтерією та податками тоді взагалі ніхто не цікавився. Податкові перевірки заборонили, штрафи за несвоєчасне подання звітності скасували і мій бізнес, який я будувала 20 років, зупинився. Щоб якось зібратися, я просто взяла блокнот і почала системно виписувати варіанти – чим я ще можу займатися окрім аудиту?
Я вела нотатки щодня. І щоранку їх перечитувала, правила та доповнювала. І тут ключове – писати власноруч, витягувати з голови всі думки, структурувати їх. Спочатку я сформувала перелік своїх сильних професійних навичок – що я вмію робити добре, де мої компетенції, в чому я професіонал. Вперше в житті. Це було схоже на аудит всього професійного життя. Я згадувала все, чому я вчилася та де практикувалася. У якийсь момент я відчула, що непевність відступає – я ж стільки всього знаю та вмію! І це стало моєю опорою, моїм фундаментом, який у мене ніхто не зможе забрати. Усвідомлення власної сили дуже сильно допомагає не втрачати віру в себе.
Далі я сформулювала перелік справ, які я роблю із задоволенням. Я переконана, що лише займаючись улюбленою справою, можна досягти успіху. Цей процес потребував ширшого аналізу. Важливо було від’єднатися від свого бухгалтерсько-аудиторського професійного досвіду, позбутися стереотипів та будь-яких обмежень. Я виписувала абсолютно все, де моєї внутрішньої мотивації “діяти” буде достатньо. Бо будь-який примус – це вже не про задоволення. У цьому переліку були і журналістика, і викладання в школі, лекції студентам. Я згадала, що люблю працювати з дітьми, роботу з паперами і навіть прибирання вдома та мити посуд. З цим списком прийшло розуміння, що я можу працювати не лише за своєю спеціальністю і завжди зароблю гроші. Поступово страх почав відступати.
А потім я вчилася мріяти. Мріяти по-дитячому – це коли без жодних обмежень. Коли обирай будь-що і Всесвіт виконає твоє бажання. Це було найскладнішим, бо мій внутрішній критик та батьківські установки на кшталт “в житті все дається важкою працею” завжди перемагали. Але тоді, у квітні 2022 року, я вирішила експериментувати та погодилася на пропозицію подруги спробувати медитацію “21 день достатку” Діпака Чопри. Це був мій перший досвід медитацій. І
я таки подолала синдром самозванця, приспала внутрішнього критика і сформулювала мрію – чим хочу займатися!
Коли чітко знаєш бажання – легше діяти
Я переписала резюме, під свою мету, з фокусом на сильні професійні навички та досвід. Звернулася до знайомих та колег з різних країн з проханням оцінити моє резюме та дати поради. Я відкрила свій список контактів та виписала людей, до яких я можу звернутися по допомогу. Треба сказати, я не боюся просити про допомогу, для мене це прояв сили, а не слабкості. Люди не лише відписували мені, але й ділилися своїми контактами – до кого ще варто звернутися.
У червні 2022 року моя мрія здійснилася, наче диво. Я знайшла той проєкт, який заповнив паузу, поки моя компанія в Україні не відновила повністю роботу. Весь цей час я була зайнята, працювала, розвивалася та заробляла гроші.
Варто зазначити, що з усім своїм багатим українським досвідом я не можу працювати в Німеччині навіть рядовим бухгалтером. Бо окрім німецької мови на рівні С1, тут мені треба ще інвестувати в професійне навчання, пройти сертифікацію, практику. Тобто, стати аудитором можна й тут… років через 10. Але чи варто знову йти цим шляхом? Як світ зміниться за цей час? Які професії завтра опанує штучний інтелект? Можливо час рухатися в іншому напрямку? Згадати дитячі мрії, наважитися та відкрити власну справу? Зробити з хоббі професію чи навпаки?
Конкретні кроки для пошуку роботи в Німеччині
Перше – німецька мова. Іноземні мови треба знати! Найкраще вчити мову в середовищі. Чим швидше ви знайдете будь-яку роботу в німецькому колективі, тим швидше опануєте мову. У 2007 році я вивчила німецьку мову до рівня В2 за 6 місяців, витрачала на це щодня мінімум по три години. Звісно, у Берліні, можна знайти роботу і з англійською, десь в міжнародних компаніях. Але коли ви почнете говорити з німцями їхньою мовою, ви відчуєте різницю у сприйнятті вас, як особистості.
Друге – зареєструйтеся або оновіть свій профіль у LinkedIn. Скористуйтеся порадами професіоналів, як це зробити. Платформа автоматично покаже вакансії, які відповідають вашим навичкам та кваліфікації.
Третє – складіть фахово резюме німецькою. У написанні Lebenslauf (резюме) та Bewerbung (мотиваційний лист) є чіткі правила. Документи оформлені не у визначеному форматі, за словами німців, потрапляють у смітник.
Четверте – скористуйтеся спеціальними порталами для пошуку роботи (Jobportale), це так само працює, як в Україні. Ви шукаєте пропозиції на ринку праці та відправляєте свої документи (Lebenslauf та Bewerbung). Приділіть додаткову увагу мотиваційному листу. Він має чітко пояснювати – чому ви хочете працювати саме в цій компанії.
П’яте – розвивайте контакти в Німеччині. Як у будь-якій країні, рекомендації часто відіграють ключову роль, це питання довіри. Наймовірніше ваша кар’єра в Україні теж починалася завдяки родині, друзям чи випадковим знайомствам. Ви не в один день стали керівником відділення банку, цьому передувала ціла історія успіхів та помилок, це був шлях довжиною в роки. І навіть якщо нині в іншій країні цей досвід нерелевантний, він точно не даремний. Якщо вам вдалося зробити це один раз, ви здатні це повторити. Навіть якщо змінити професію! Шукайте історії, що надихають. Їх чимало навколо й в ці важкі часи. Не бійтеся змінювати своє життя, втілювати свої мрії, опановувати нове. Після повернення додому у вас будуть нові знання та навички. І нехай моя власна історія теж надихне вас на дії та зміни на краще.
Олена Макеєва
Голова ради директорів “Аксьонова та партнери”
Geneva Group International
Читайте також колонку Наталки Якимович про пошуки нової ідентифікації в Німеччині та інтерв’ю з Оленою Макеєвою
