У ФРН триває дискусія щодо рішучих намірів міністра оборони Бориса Пісторіуса поповнити лави Бундесверу. Наразі мова не йде про повернення до практики повного призову, але з цього приводу вже висловилися практично всі політичні сили країни. Повністю контрактною німецька армія стала у 2011 році, проте після нападу Росії на Україну німецькі можновладці почали більш насторожено дивитися на дефіцит людей у Бундесвері.
Політикум закликає до “розслабленої” дискусії
Уповноважена Бундестагу у справах збройних сил Ева Хьогль закликала “розрядити дискусію про призов”. За її словами, варто обговорювати сучасні моделі загальної служби в Бундесвері та у цивільних організаціях. Зараз німецька армія налічує 181 тис. солдатів. За планами, до 2030 року їх має стати 203 тис. “Проте цієї цифри не досягти, якщо зараз не вжити конкретних кроків”, – вважає Ева Хьогль.
На початку року у Бундесвері залишалися незаповненими майже 20 тис. сержантських та офіцерських посад. Щороку кількість бажаючих йти в армію скорочувалася. Німецька армія давно страждала від проблеми нестачі кваліфікованих працівників. Адже без обов’язкової військової служби структура конкурує з цивільним ринком праці.
Ева Хьогль запевняє: “Ніхто не хоче повертатися до старого призову”. Йдеться про нову концепцію.
Хьогль посилається на приклад Швеції – там з 2017 року запровадили своєрідний обов’язковий варіант служби. Його проходять і жінки, і чоловіки впродовж 12 місяців: “Спочатку молоді люди заповнюють анкети щодо своїх бажань, вмінь та уподобань, а потім їм пропонують відповідну службу”. Військовими стають лише ті, хто справді готовий до зброї. Інші набираються досвіду і роблять корисні справи навколо військової структури.
Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр теж підтримує варіант «соціального служіння» для молоді. На його думку, така робота має тривати від шести до дванадцяти місяців і не мати жорстких вікових обмежень.
Чи змінив свою думку Шольц?
Саме на шведську модель посилається і міністр оборони Борис Пісторіус. Через зміну ситуації з безпекою в Європі та світі, після нападу Росії на Україну, його відомство ретельно вивчає моделі обов’язкової військової служби. Йдеться і про Ізраїль. Проте у лютому канцлер Олаф Шольц рішуче змусив всіх припинити розмови про призов. “Бундесвер був перетворений на професійну армію. Тому повернення до обов’язкової військової служби не має сенсу”, – заявив тоді очільник уряду газеті Bild. Щоправда за ці місяці ситуація стала дещо серйознішою і на російсько-українському фронті, і загалом у світі. Тож цілком ймовірно, що Шольц може змінити думку і дослухатися до свого однопартійця.
У коаліційній угоді між СДПН, “Зеленими” та ВДП доволі розмито зазначено: “Бундесвер має бути демографічно стабільною і збалансованою за віком у довгостроковій перспективі структурою”. Проте механізми досягнення цієї стабільності не описані. “Зелені” вважають, що призов на військову службу призведе до збільшення витрат і не обов’язково підвищить військову придатність.
Резервний фонд Німеччини
Резерви Бундесверу налічують майже 900 тис. осіб. За німецьким законодавством, кожен, хто хоч день був у армії – вважається резервістом. Тобто всі громадяни, які відслужили до 1 липня 2011 року. Це майже 6,8 млн військовослужбовців. Ще один мільйон тих, хто пройшов добровільну військову службу і 2,4 млн колишніх професійних солдатів. Якщо відняти уже непридатних, чи тих, кому виповнилося 65 років, то вийде 900 тис.
До речі, за Конституцією ФРН, у випадку введення військового стану, Німеччина може оголосити мобілізацію усіх громадян від 18 до 60 років. І не має значення, в резерві вони чи ні. Кордони також автоматично будуть зачинені на виїзд з країни.
