Цілий рік на Марктхалле Нойн, одному з найвідоміших ринків Берліна, працювала ятка з українською кухнею. Тут щочетверга з 17:00 волонтери фонду Ukraine Hilfe Berlin продавали страви нашої кухні за донати. Весь заробіток спрямовували на гуманітарні проєкти в Україні та допомогу армії. Але частина команди вирішила повернутися на батьківщину. Другий етап проєкту почнеться у четвер, 30 листопада, із новою назвою – Küche Ua Berlin. Нана Морозова прощалася зі старими друзями, дізнавалася про їхні плани в Україні, майбутнє оновленої ініціативи та нове різдвяне меню.
Українська кухня – Україні
“Українську кухню” (Ukrainische Küche) заснували в Берліні волонтери благодійних українських організацій Ukrainische Orthodoxe Kirchengemeinde e.V. та Ukraine-Hilfe Berlin e.V. рік тому – у листопаді 2022-го. Раз на тиждень готували страви на кухні при церкві Филипа-Натанаїла (Фріденау) і продавали щочетверга на ринку Марктхалле Нойн. За рік зібрали близько €40 тис. благодійних внесків.
“На медицину, військове взуття, парамедичні рюкзаки, антисептичні засоби для військових витратили майже €19 тис., – говорить керівниця проєкту Анастасія Пеньковська. – Зараз ще маленький запит закриваємо: турнікети, різні важливі дрібниці для формування персональних військових аптечок”. Гроші, які залишилися, згодом спрямують на інші потреби в Україні, а решту – на розвиток та закупівлі для нового етапу ініціативи. Вона тепер матиме назву Küche Ua Berlin.
З болю й любові
Анастасія повертається в Україну. Частину справ вже передала новій команді. Залишати справу, якій присвятила рік свого життя, важко. “Саме такого проєкту вже не буде, – каже волонтерка. – Його створили з болю й любові в той момент, коли всім було дуже погано. З любові одне до одного, до свого дому: з болю, бо війна. Але він не міг довго працювати. Бізнес не роблять на надриві. Неможливо все організувати правильно, якщо працюєш, поки не впадеш. Наступний проєкт – Küche Ua Berlin – буде більш структурований, а отже матиме більше шансів жити довше”.
У Києві – коханий Анастасії, який доглядає її 93-річну бабусю. “Він – перша і головна причина мого повернення, – говорить молода жінка. – І маю також зняти з нього виконання моїх обов’язків перед родиною. Ми й досі не розуміємо, наскільки довго триватиме війна. Тому я вирішила припинити працювати тут у невизначеному очікуванні та не відкладати життя на потім. Вдома продовжу волонтерити, організую якісь проєкти, пов’язані з Німеччиною. Продовжу розвивати Ukrainische Küche, але вже з Києва”.
(Анастасія Пеньковська повертається в Україну до коханого та займатиметься новими волонтерськими проєктами)
Сторінка Ukrainische Küche в інстаграмі має близько тисячі підписників. “Можливо, ми більше заглибимося у тонкощі нашої гастрономічної культури, – розмірковує Анастасія. – Більше розповідатимемо українським й іноземним читачам про нашу гастрономію, про Україну – наскільки вона крута і гарна”.
Туди, де кохання
Ірина Разін-Кравченко теж вийшла на першу зміну на Марктхалле Нойн рік тому. Вона музикантка та дизайнерка. Яскрава ятка з квітами та птахами – її робота. І в Київ вона повертається теж через кохання. “Я в Берліні живу вже сім років, приїхала сюди з чоловіком, – розповідає Ірина. – Але 24 лютого 2022 року він був в Україні – провідував батьків і вирішив залишитися та піти в армію. Тому зараз буду більше часу проводити в Україні. Я музикант, художник, можу робити проєкти з будь-якої точки світу”.
(Ірина Разін-Кравченко, Наталя Малий та Анастасія Пеньковська в останній день своєї варти на Марктхалле Нойн)
Реклама України та нашої кухні на Марктхалле Нойн – це найкраще, що сталося з нею за ці два роки. Навіть коли відчувала вигоряння, енергія команди не давала впасти у відчай. А ще – люди, які приходили до ятки. Вони надихали. “Приходила сім’я фінів, – згадує жінка. – Розповідали про сина, який волонтерить на українському фронті. Вони не в захваті, тому що їхня дитина ризикує життям і може загинути за чужу країну, але поважають вибір. Адже він сказав батькам: “Мушу бути там, бо так я відстоюю свої цінності”.
Знайомство з іноземцями, які вивчають українську мову, тому що у захваті від нашої культури та історії, змусили й Ірину подивитися на Україну іншими очима. “Ми й самі набагато більше дізнаємося про українську кухню через цей проєкт, – говорить вона. – У нас, в Кіровоградській області, галушки готують просто з тіста і не додають картоплю. А виявляється, що картопляні галушки – це щось просто неймовірне! За них душу можна продати”.
“Вилікувати” від волонтерства та любові до України – неможливо…
Її “колега” за волонтерством психологиня Наталя Малий поки залишиться в Берліні. Але постійна праця на громадських засадах не дозволяла їй досі розвиватися у професії. “Я травмотерапевтка, – зітхає Наталя, – і хотіла б допомагати тут пораненим. Дуже сподіваюся, що ця пауза дасть можливість зрозуміти, куди і як мені рухатися далі”.
(Наталя Малий та Анастасія Пеньковська з лотереєю від Ukrainische Küche)
У своєму пості в інстаграмі, у якому вона символічно попрощалася з українськими четвергами на ринку, Наталя з гумором описала все, чому навчилася за цей час. Серед іншого – “встановлення стенда за годину за наявності всієй комплектації та без, бо стяжки, скотч, ізострічка і надія тримають все”, “відро варіантів завʼязування хустки”, “навички розігрівання, варіння і смаження будь-чого, будь на чому, будь-де”, “10 варіантів ввічливої та вагомої відповіді, чому я не буду говорити російською”.
“Сумувати не хочу, бо щось я не вірю, що цих людей можна “вилікувати” від волонтерства і любові до України. Перший сезон – done. А далі буде життя”, – сподівається Наталя Малий.
…але волонтери мають заробляти
30 листопада до роботи на Марктхалле Нойн пристане нова команда. Керувати різними напрямками будуть Інна Слободянюк, Вадим Ізубенко та Євгенія Максюта.
Інна від початку повномасштабного вторгнення Росії працює на керівних посадах у двох українських асоціаціях Ukrainische Orthodoxe Kirche та Ukraine Hilfe Berlin. За цей час чим тільки не займалася – від управління складами з гуманітарною допомогою до керування відділом кадрів. Вона до останньої миті думала, що проєкт закриють. “Всі надто виснажені, – говорить волонтерка. – Хто займається волонтерством, знає: воно рано чи пізно закінчується. Такою є специфіка відданої понаднормової роботи без оплати. І так далі тривати не може.”
На кухні, де готують страви, на ринку, де їх продають, серед тих, хто закуповує і вантажить вже давно немає випадкових людей. Як каже Інна, “випадкові люди давно закінчилися”. 70-літня Надія, якій вже виповнилося 70, приходить на кухню ліпити вареники та сирники першою і йде останньою. Її син воює. І літня жінка робить все, щоб допомогти йому. “Вона цим живе, – говорить Інна, – Але я хочу, щоб вона жила не лише цим. Вона має отримувати хоч якісь, нехай і невеликі, гроші”.
(Інна Слободянюк крім того, що відповідає за комунікацію з отримувачами допомоги в Україні, працює ще й шеф-кухарем на кухні Küche Ua Berlin)
Для цього проєкту потрібна своя кухня, яку б можна було використовувати щодня. Церква Филипа-Натанаїла у районі Фріденау, надає кухню з професійним обладнанням лише раз на тиждень.І цього катастрофічно мало, щоб частіше брати участь у різних заходах та збирати більші пожертви. Лише у листопаді Küche Ua Berlin довелося відмовитися від п’яти пропозицій.
Українська кухня на ринку Марктхалле Нойн – тепер і в суботу!
Утім, як і потягом останнього року, Марктхалле Нойн не братиме гроші за оренду ятки. Завдяки дружній підтримці керівництва ринку українськими відтепер будуть не тільки четверги, але й суботи. Концепція роботи виїзної кухні не зміниться: так само продаватимуть українські страви за донати та розповідатимуть про Україну. Хіба що зроблять декілька важливих акцентів.
По-перше, сирники. Іноземці їх справді полюбили. Тож Küche Ua Berlin приділятиме їм значно більше уваги, щоб додати до дуету наших хітів “борщ-вареники” ще й сирники. Навіть хочуть налагодити виробництво заморожених, щоб продавати і класичні з ягідним соусом та сметаною, і солоні з пармезановою скоринкою, і сезонні з апельсиновим чи обліпиховим соусом.
По-друге, волонтери Küche Ua Berlin потроху стануть істориками української кухні. Вивчатимуть варіанти рецептів популярних страв і розповідатимуть гостям, скільки начинок може бути у вареника та про борщі із грибами, грушами і навіть рибою. По-третє, щомісяця намагатимуться до класичного меню додавати декілька страв певного регіону. З презентацією.
Відкриття Küche Ua Berlin з різдвяним меню відбудеться 30 листопада. Волонтери приготували бограч, домашні українські ковбаски з тушкованою капустою, вареники з картоплею та вишнями, кутю і безалкогольну варенуху. На вторговані гроші куплять різдвяні подарунки для дітей внутрішніх переселенців у Харківській, Херсонській і Дніпропетровській областях.
Адреса: Markthalle Neun – Eisenbahnstraße 42/43, 10997 Berlin.
Українська кухня працює щочетверга з 17:00 до 22:00 та щосуботи з 10:00 до 18:00.
Фото – Nana Morozova /Амаль Берлін Україна
