Вихідні у Берліні обіцяють бути як завжди насиченими, навіть попри традиційний осінній холод і дощ. Ми обрали три найголовніші події 28-29 жовтня, на які варто звернути увагу. Це благодійний забіг, Фестиваль українського кіно у Берліні та виставка всесвітньовідомих картин Клімта, Штука та Лібермана, яка щодня збирає натовпи глядачів.
“Найдовший у світі марафон”
Забіг “Найдовший у світі марафон” 29 жовтня організовує “Нова Пошта”. Йдеться про символічну дистанцію до 5 км. Долучитися до акції можуть люди в будь-якому куточку планети. Потрібно просто зареєструватися на сайті https://worldslongestmarathon.org/ і сплатити внесок від 100 гривень. Таким чином учасники символічно подякують та підтримають захисників, лікарів, рятувальників та волонтерів, які весь цей час невтомно роблять свою роботу.
У Берліні “Найдовший у світі марафон” підтримали і Посольство України та громадська організація “Віче”. Від “Амаль Берлін” бігтиме журналістка Наталка Якимович.
“Я бігтиму за Госпітальєрів. На Берлінале подивилася документальну стрічку “Східний фронт”. Вважаю, що її треба показувати усім, хто тут щось говорить про “обмеження зброї” і т.д. Медики України – Герої. Військові парамедики біжать нон-стоп марафон із 2014 року. Про це треба говорити і говорити, показувати і переконувати. Світова громадськість врешті має відрегулювати поламані інституції та перестати закривати очі на злочини і брехню Росії”, – наголосила журналістка.
“Цей забіг – це присвята, це подяка за можливість жити. Особисто я бігтиму з думками про моїх друзів, які загинули на війні: Богдан Кріль, Артем Димид і Дмитро Пащук. Місія кожного з нас – не дати їхнім долям перетворитися на цифри чи статистику, тому ми з друзями усіляко про них говоримо, продовжуємо їхні справи, втілюємо їхні мрії”, – розповіла “Амаль Берлін” активістка “Віче” Вікторія Фешак.
Детальніше про марафон та мотивацію інших його учасників читайте у нашій статті тут.
Фестиваль українського кіно в Берліні
Фестиваль українського кіно в Берліні триватиме до 29 жовтня. Цими вихідними ви можете подивитися зокрема “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова, який поїде на кінопремію Оскар 2024 від України, та український історичний екшн “Довбуш” Олеся Саніна.
Також у програмі на вихідних “Ля Палісіада” Філіпа Сотниченка, “Ти мене любиш?” Тоні Ноябрьової, “Люксембург, Люксембург” Антоніо Лукіча та інші стрічки.
До речі, окрім новинок, на фестивалі показують також українську ретроспективу – фільми Івана Миколайчука “Вавилон ХХ” та “Така пізня, така тепла осінь” і “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка. Представлена також грузинська програма.
У концепції кінофестивалю – дослідження поняття “дім” в українському кіно.
“Батьківщина і дім не є статичними поняттями… Втрата дому, постійні загрози для рідного дому та міграція ще більше спонукають сучасне покоління українських кінематографістів переосмислювати свій образ дому та ставити під сумнів дім як географічну константу. Чи є дім географічним досвідом, чи радше часом, пережитим і розділеним з іншими?” – риторично запитують організатори фестивалю.
Повна програма та квитки на фільми – тут.
“Сецесія. Клімт, Штук, Ліберман” зі знаменитими картинами
У Старій національній галереї в Берліні (Bodestraße 1-3, 10178 Berlin) завершується популярна виставка всесвітньовідомих картин “Сецесія. Клімт, Штук, Ліберман”. Вона триватиме до 5 листопада 2023 року включно.
Експозиція мала завершити свою роботу ще минулого тижня, 22 жовтня. Але виставка настільки популярна, що на площі біля галереї щодня за будь-якої погоди збирається натовп охочих подивитися картини. Вартість квитка – €12. Для українців та певних верств населення вхід безоплатний.
У центрі виставки – знаменитий австрійський художник: так багато його робіт у Берліні ще не виставляли. Але крім Клімта є й роботи інших яскравих представників сецесії – баварця Франца фон Штука і берлінця Макса Лібермана. Загалом можна побачити близько 200 творів живопису, скульптури та графіки 80 художників: також представлені твори Кете Кольвіц, Едварда Мунка, Огюста Родена та багатьох інших.
Експозиція порівнює три мистецькі метрополії на зламі століть – Мюнхен, Відень та Берлін – на початку золотої епохи модерну. Детальніше про виставку читайте у нашій статті тут.