Операція “Гоморра” – одна з найбільш суперечливих в історії британських Повітряних сил. Вона отримала свою назву від біблійного міста, стертого з лиця землі потоками вогню і сірки. Авіанальоти на Гамбург, друге за розміром місто Німеччини, у 1943 році нічим не відрізнялися від біблійного сюжету.
Бомбардувати не заводи, а їхніх робітників
На той момент авіація союзників вже практично зовсім відмовилася від точкових ударів по промислових цілях – вони були вкрай малоефективними. У січні 1943 році остаточно ухвалили рішення зруйнувати всі німецькі міста з населенням понад 100 тис. з метою “зломити бойовий дух ворожого цивільного населення”. Авіація більше не завдавала ударів по заводах – вона била по робітниках та їхніх родинах.
27 травня 1943 року командувач корпусом бомбардувальної авіації Королівських ВПС Артур Харріс підписав наказ про операцію під кодовою назвою “Гоморра”. Разом із британськими, у ній взяли участь і ВПС США. Операція повністю виправдала свою назву.
Підлеглі Харріса пізніше згадували: якось його за перевищення швидкості зупинили поліціянти. У відповідь на зауваження, що він міг когось вбити, Харріс відповів: “Чоловіче, я кожну ніч вбиваю сотні людей”.
А проти Гамбурга була ще й сама природа. Літо 1943 року видалося спекотним і посушливим, у місті не вистачало води. Рятувальники не встигали боротися із пожежами, що виникали на місцях попередніх точкових бомбардувань.
До того ж у королівських ВПС була секретна зброя: десятки тисяч смуг алюмінієвої фольги, скинуті з бомбардувальників. Вони створювали перешкоди для німецьких радарів і ППО. Тож в ніч на 25 липня 790 британських літаків майже безперешкодно почали бомбардувати Гамбург. І вперше у військовій термінології з’явилося нове визначення, яке раніше належало тільки до опису атмосферного явища – “вогняний смерч”.
“І пролив Господь на Содом і Гоморру дощем сірку і вогонь”
Операція тривала вісім днів, до 3 серпня 1943 року, і складалася з шести потужних бомбардувань. Дані про загиблих різняться – від 34 тисяч до 43 тисяч осіб. Навіть масоване бомбардування Дрездена забрало набагато менше життів.
Були зруйновані 580 підприємств, 24 лікарні, 277 шкіл, 257 урядових будівель і штабів нацистів, 2 632 приватні бізнеси (магазини, ресторани тощо) – і на додачу половина житлових будинків. Мільйон городян з 1,7 млн втекли з Гамбурга.
Більшість життів забрали не бомби, а пожежі. Вони зливалися воєдино і перетворювалися на вогняне торнадо. Температура повітря перевищувала 800℃, а швидкість вітру сягала 240 км/год. Цілі райони Гамбурга перетворилися на розпечену піч, у якій плавився метал та горіли заживо люди.
Приблизно 10 кв. км міста були випалені повністю вогняним смерчем. Це 16 тис. будинків, у яких проживали 450 тис. мешканців. Ще понад 30 кв. км – зруйновані.
На відновлення Гамбурга знадобилися десятиліття. У напівзруйнованому стані залишили лише церкву святого Миколая, колись найвищу будівлю в Європі. Сьогодні це меморіал у пам’ять загиблих під час бомбардувань 1943 року. У її підвалі створили музей, присвячений операції “Гоморра”.
Фото: відкриті архіви, Рузана Ємельянова
