Активісти “Віче” провели пікет магазину Hugo Boss у Берліні. З’ясувалося, що компанія надалі продає свої товари на території Росії. А відтак сплачує податки, з яких фінансується російська армія. Наталка Якимович дослідила історію марки і здивована, що після спрівпраці з Гітлером компанія не гребує допомагати режиму Путіна фінансово, а москвичам почуватися модними, наче нічого не сталося.
Що не так з Hugo Boss?
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Hugo Boss AG оголосила про припинення співпраці з РФ. Але компанія не лише продовжує бізнес, але й навіть збільшила кількість поставок. Тобто бренд сплачує податки у Росії і в такий спосіб фінансує війну проти України. Адже саме з бюджету фінансується російська армія та купуються ракети, які потім вбивають українців, нищать інфраструктуру та природу.
Про відновлення роботи компанією на території Росії стало відомо після аналізу даних російської митниці. З весни 2022 року Hugo Boss заробив у Росії приблизно €70 млн. Вартість товарів Hugo Boss, поставлених туди з початку війни, навіть більша, ніж роком раніше.
Минулого року на російській митниці було задекларовано понад 15 тис. поставок, і всі вони надійшли до російської дочірньої компанії ТОВ “Хьюго Босс Рус”.
Російські чиновники носять краватки Hugo Boss
У перші тижні після повномасштабного вторгнення росіян в Україну бренд оголосив, що “тимчасово призупинив власний роздрібний та онлайн-бізнес у Росії». Головна інтернет-сторінка Hugo Boss підвтерджує, що товари неможливо замовити з РФ. Проте дані з російської митниці про поставки товарів підтверджують інтернет-сторінки московських торговельних центрів. Нова колекція BOSS (одна з марок компанії Hugo Boss AG) доступна на сайті московського ЦУМу. Тут представлені і чоловічі, і жіночі речі. Асортимент легко звірити з німецьким сайтом.
Жіночі штани блакитного кольору з літньої колекції коштують в Москві приблизно стільки ж, як і у німецьких магазинах до розпродажу.
Марку BOSS не вказано в переліку на сайті іншого великого магазину класу люкс – BOSKO VESNA. Але сорочки та краватки бренду включено до підбірок луків від стилістів торгового центру, а отже вони продаються на Новому Арбаті. Російським чиновникам та бізнесменам рекомендують носити на роботу сорочки та краватки, виготовлені в Німеччині. Серед пропозицій також швейцарські годинники Uliss Nardin, ціни на які стартують від €6 тис. Образ можна доповнити італійським портфелем Piquardo – ціна від €400.
Cаме на цей магазин, в 20 хвилинах від Кремля, звернув увагу журналіст німецької газети Zeit. Тут полюбляють одягатися московськи чиновники, політики та ймовірно, пропагандисти з телебачення. На скляних дверях одного з бутіків навіть висить невеликий плакат із прославленням російських солдатів “Наша профессия – родину защищать”.
А як же санкції?
Серед економічних санкцій щодо Росії ЄС запровадив низку імпортних та експортних обмежень. Йдеться про “предмети розкоші” – авто, годинники, ювелірні вироби та одяг вартістю понад €300 євро. До відома, костюми Boss коштують від €500.
Загалом, якщо промоніторити асортимент згаданих московських магазинів класу люкс, то складається враження, що санкції практично не позначилися на житті модників. Серед пропозицій чимало справді розкішних світових брендів – це і Мах Маra, Fendi та виробник взуття, яке обожнює Керрі Бредшоу – Manolo Blanik. До речі, цю американську марку не легко знайти в європейських магазинах і ціна на пару починається від €500. Тобто бренд теж порушує санкції.
Глобальна коаліція громадських організацій B4Ukraine констатує, що через рік після вторгнення близько 2 тис. міжнародних компаній продовжують свою діяльність у Росії. Тобто роблять свій внесок у її військові зусилля через податки, які вони сплачують і технології, які вони надають. Серед них такі гіганти: мережа будівельних магазинів Leroy Merlin, супермаркети Metro і Auchan, продуктові бренди Pepsi, Nestle, Danon, Ferrero, виробник засобів гігієни Procter and Gamble, . З німецьких компаній не вийшли з російського ринку також бренди техніки Liebherr, Siemens, Kärcher, виробники авто для сільського господарства Class.
“Продовжуючи експортувати свою продукцію, Hugo Boss посилає сигнал російській еліті, що вони можуть продовжувати жити в розкоші, поки мільйони українців страждають. Немає місця для ведення бізнесу з країною, яка веде загарбницькі війни”, – звертає увагу Наталія Попович, член Керівного комітету B4Ukraine.
Кривава червона доріжка для модників
На цьому етапі більше немає ніяких неясностей – вважають активісти громадського об’єднання “Віче” та Ukraine Solidarity Project. Якщо через рік повномасштабної війни іноземні компанії продовжують торгувати з Росією, то таким чином вони роблять свій вклад у війну.
Демонстранти зібралися на центральній бутіковій вулиці Берліна, щоб викрити “закровавлений” бізнес. Адже сплачуючи податки в російській бюджет німецький виробник додає коштів на закупівлю зброї та ракет. Люди в Росії продовжують споживати модні товари з західних країн, наче нічого не трапилося. Активісти закликали власників компанії припинити співпрацю з Росією.
Мітингувальники розгорнули на тротуарі символічку доріжку, яку згодом розфарбували червоною фарбою. “Цивілізований бізнес не може будуватися на крові”, – вважає одна з засновниць “Віче” Єва Якубовська. Під час мітингу вона звернула увагу, що в магазині працюють продавці з Росії, які виїхали подалі від режиму Путіна, живуть у Берліні, проте не виходять на мирні протести.
Активісти хотіли передати “червону” доріжку власникам магазину, але вони через поліцію відмовилися від подарунку.
Історія не вчить?!
Схоже уроки історії не засвоєні, бо Hugo Boss грає в бізнес в країні, яка веде жорстоку війну у Європі. Доведеться тут таки нагадати про часи Другої світової. Німецький бізнесмен Хуго Фердинанд Босс відкрив свою фабрику з пошиття одягу у 1924 році. А в 1931-му він вступив до Нацистської партії Адольфа Гітлера. Компанія взялася шити одяг для німецьких солдатів, Гітлерюгенду, Націонал-соціалістичного автокорпусу та інших партійних організацій. Після початку співробітництва з урядом Гітлера доходи компанії зросли з 38 тис. марок у 1932 р. до понад 3 млн марок у 1941-му.
У 1946-му Хуго Босса за співпрацю з нацистами позбавили права голосу, права вести бізнес і оштрафували на 100 тис. марок. Бізнесмен подав апеляцію і врешті-решт його класифікували як “послідовника”, а не «активного пропагандиста націонал-соціалізму». Босс помер у 1948 році, але модний бізнес вижив.
У 1999 році американські адвокати, що представляли інтереси жертв Голокосту, довели, що Hugo Boss AG неправомірно використовували працю 140 польських та 40 французьких примусових робітників. У 2011 році компанія офіційно висловила “глибоке співчуття тим, хто зазнав шкоди на фабриці, якою керував Хуго Босс за часів націонал-соціалістичного правління”.
Також читайте про перфоманс від “Віче” з голубами миру та лобстерами перед Бранденбурськими воротами.
