Лого Lufthansa вважають одним з найвпізнаваніших товарних знаків у світі. Його ціна може сягати кількох мільярдів євро. Чи справді синьо-жовтий бренд з журавлем створив відомий український графік та дизайнер Роберт Лісовський?
Життя художника з німецьким корінням та українською душею сповнене драматизму. Він втік з-під варти більшовиків, жив у Берліні та Празі, його ледь не розстріляли радянські солдати, він побував у таборі для біженців в Італії, перебрався до Британії та постійно творив! Лісовський придумав емблему для ОУН, символіку для “Пласту” та малював афіші до фільмів зірки німецького кіно Бригітти Гельм. Про карколомну долю, сповнену віри в Україну – Наталка Якимович.
Учень Опанаса Сластіона та Георгія Нарбута
Роберт Лісовський народився у Кам’янському (Дніпропетровщина) 29 грудня 1893 року. Його батько, Антон Лісовський, був інженером-металургом та обіймав керівну посаду на великому металургійному заводі. Мати – Юліяна фон Анзер, походила з родини німецьких аристократів. Хлопчик зростав у достатку та великій любові. Саме мама помітила талант сина і подарувала йому фарби. Роберт, бувало, втікав від вчительки музики, щоб плавати у човнику Дніпром та вибирати спілі кавуни на городі. Його вчителем у Миргородській художньо-промисловій школі був видатний український маляр, етнограф та архітектор Опанас Сластіон. Ймовірно, від нього Роберт і перейняв на все життя любов до українського народного мистецтва.
З 1917-го по 1921-й рік художник навчався в Українській академії мистецтв. Тут його наставниками стали Михайло Бойчук та Георгій Нарбут. З останнім вони потоваришували. Власне цей вплив буде відчутний у подальшій творчості графіка. Роберта захопила хвиля відродження української культури, він входив до гуртка “Музагет”, створював декорації для вистави “Ромео і Джульєтта” в постановці Леся Курбаса та оформлював книги українських письменників.
До речі, створення Української академії мистецтв ініціював сам Михайло Грушевський у 1917 році. Він хотів, щоб українські митці здобували вищу освіту в Києві, а не їхали до Москви чи Петербурга. Влада УНР одразу скасувала мито на всі необхідні для творчості товари з-за кордону – книги, фарби, папір. Тобто мистецтву надавали великого значення в процесі формування української державності.
Втеча з-під варти. Шлюб з першою українською композиторкою
У 1918 році одне з приміщень Академії варварськи розгромили солдати Михайла Муравйова. Більшовики не приховували, що прийшли знищувати українську інтелігенцію. У перші ж дні вбили, зокрема, отруїли газом кілька тисяч людей. Почалися переслідування митців. Лісовського заарештували, бо він був членом студентської ради. Через кілька місяців з камери його витягнув Михайло Семенко, завдяки зв’язкам з революціонерами. Але невдовзі, після вбивства більшовиками художника Олександра Мурашка, Лісовського знову затримали. Роберту пощастило втекти з-під конвою. Юнак вистрибнув з вікна потяга, коли охоронець заснув. Кілька днів він продирався лісами, переплив Збруч і дістався кордонів Польщі.
У Варшаві Лісовський швидко знайшов роботу. За його проєктом навіть ввели в обіг монету “двозлотувку”. Проте у польській столиці художнику бракувало товариства. Тож Лісовський переїхав до Львова, який в той час був під владою Польщі. У місті діяло багато патріотичних товариств, сюди перебралися друзі з окупованих більшовиками регіонів. Митець одразу почав успішно працювати, як дизайнер. Йому замовляли обкладинки альбомів, він розмальовував гобелени для косівської кооперації “Гуцульське мистецтво”, оформлював книги, розписував стіни у церквах Галичини та викладав у вчительській семінарії.
У 1925 році Лісовський одружився зі Стефанією Туркевич, яку вважають першою українською композиторкою. Стефанія походила з родини греко-католицького священника і мала чудову європейську освіту. У 1927 році у пари народилася донька Зоя і вони переїхали у Берлін. Цікаво, що у 1934 році Стефанія Туркевич-Лісовська у Празі захистила дисертацію з музикознавства на тему “Український елемент у творах П.Чайковського “Черевички”, Н.Римського-Корсакова “Ніч перед Різдвом” і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка “Різдвяна ніч”. Сам факт, що 90 років тому українка захищалася в європейському виші, досліджуючи українські народні мотиви у творчості російських композиторів, вражає!
Український журавель у лого Lufthansa?
У Берліні Роберт Лісовський підтвердив освіту в Берлінській академії мистецтв. У 1929 році він отримав дипломи за спеціальностями «декоративне мистецтво», «шрифт і техніка книжкової графіки», «книгодрук», «друк на камені і міді», «рисунок». Серед усіх проєктів та робіт найвідомішим є ребрендинг лого німецької авіакомпанії Lufthansa.
Точно відомо, що перший знак з журавлем у 1918 році створив німецький графік Отто Фірле для авіакомпанії Deutsche Luft-Reederei. У 1926 році компанія об’єдналася з іншою і почалася робота над редизайном. Дослідники вважають, що біженець з України – Роберт Лісовський і переміг в конкурсі лого Lufthansa десь в період між 1927-1929 роками. У німецькій компанії причетність українця до створення знаку не підтверджують, але й не заперечують. Пройшло багато часу і документи того періоду не збереглися.
Донька митця, художниця Зоя Лісовська-Нижанківська переконує, жовто-блакитний логотип – справа рук її батька. За її словами, він виграв конкурс та навіть отримав гонорар за цю роботу. Є версії, що логотип не оформили належним чином, бо у Лісовського не було німецького громадянства.
Дослідник біографії графіка, мистецтвознавець, проректор Львівської академії мистецтв Роман Яців не має сумнів, що саме Роберт Лісовский доопрацював “журавля” Отто Фірле. Він докладно вивчав біографію Лісовського і видав про нього книжку “Роберт Лісовський: Дух лінії”. Науковець наполягає – Роберт Лісовський “зробив нову редакцію емблеми, графічно вдосконалив її”.
Непрямим підтвердженням версії, що лого Lufthansa зробив Лісовський є й те, що після переїзду до Праги графік отримав одразу багато замовлень від державних структур. А значить, у художника було цікаве портфоліо з серйозними проєктами. А що може бути переконливішим, ніж логотип провідної німецької авіакомпанії? Афіші до фільмів за участю зірки німецького кіно Бригітти Гельм, які теж робив митець, сумнівний аргумент для держзамовлень.
Сизий Орел чехословацького “Пласту”
Завдяки таланту Лісовський легко знаходив роботу в еміграції, в яку б країну не переїздив. Проте він був великим патріотом України і хотів працювати над популяризацією українського. Тому родина й вирушила з Берліну до Праги, адже Чехословаччина в ці роки вважалася неофіційним центром української еміграції.
Під ім’ям Сизий Орел художник стає комендантом Союзу українських пластунів-емігрантів. До речі, ще в 1920-х роках у Львові Роберт доопрацював офіційний знак українського Пласту – переплетені лілеї з тризубом. Лісовський також є автором емблеми ОУН.
У Празі Лісовський завершив роботу над спогадами про свого вчителя, одного з найвизначніших графіків сучасності, автора перших українських державних знаків – Георгія Нарбута. Там же вийшла поетична книга Олега Ольжича “Вежі” з обкладинкою Роберта Лісовського. Дизайнер створив обгортки для романів Уласа Самчука “Гори горять” та “Марія”. Критики описують оформлені Лісовським книжки Самчука і Ольжича, як «модерне поєднання рис київського бароко із західноєвропейським експресіонізмом».
Через табір для біженців до Ватикану
До речі, радянська влада репресувала родину Лісовських. Дядька художника – Бориса Лісовського – розстріляли в 1937 році, а дядько Володимир загинув в автомобільній катастрофі. Чоловіки тіток Матильди та Олени були заслані до Сибіру й померли в таборах. Усе сімейне майно більшовики конфіскували.
Друга Світова війна розлучила подружжя Лісовських. Стефанія Туркевич повернулася з донькою з Праги до Львова, а Роберту влада не давала дозвіл на приїзд. Він залишався у Чехословаччині аж до її окупації радянськими військами. Його арештували і навіть хотіли розстріляти, але один з офіцерів попросив намалювати портрет його дружини з фото. Ця робота й врятувала життя художнику.
Роберт Лісовський виїхав в Італію і оселився в таборі для біженців у містечку Єзі. Згодом греко-католицька громада прихистила його у Римі. У Ватикані митець працював над фресками та організовував виставки українських графіків.
Композиторка Стефанія Туркевич вийшла заміж вдруге у 1937 році і у 1944 емігрувала з родиною з України до Британії.
У 1950 році Роберт Лісовський теж переїхав до Лондона. Спочатку працював на кондитерській фабриці, а потім очолював Союз Українців та бібліотеку Шевченка. Усі 25 років життя у Британії Лісовський працював над створенням графіки та ілюстрацій для українських творів та організацій.
Уже у 80 років він переїхав до доньки у Швейцарію. Лісовський не переставав творити до глибокої старості. Багато писав акварелями, любив гуляти на природі. Був дуже активним та натхненним. Розповідав онукам про козаків та славну історію боротьби України за Незалежність. Роберт Лісовський помер у родинному колі в Женеві 28 грудня 1982 року, напередодні свого 90-річчя.
Де і як дивитися українське нині в Берліні читайте у статті.
