Встановлення Прапора Перемоги над Рейхстагом 2 травня 1945 р. є одним із головних міфів радянської пропаганди. Прапор Перемоги став також і символом трагедії багатьох загиблих у спробах чимшвидше його встановити. А доля прапороносців після війни була непростою. Про це варто згадати на початку травня, коли ми вшановуємо загиблих та постраждалих у Другій світовій війні.
Під час війни німці розмістили в Рейхстазі Центральний військово-медичний архів Німеччини та низку підрозділів шпиталю “Шаріте”, зокрема, пологове відділення. На захоплення пологового будинку та медичних карт кинули головні сили радянської 3-ї ударної армії. Сталін вважав, що саме захоплення будівлі Рейхстагу має символізувати перемогу.
Однією з перших до куполу Рейхстагу дісталась розвідгрупа, у складі якої був українець Степан Орешко (на фото крайній праворуч, із ліхтариком на куртці). У нагородному листі українського воїна засвідчений факт, що він встановив прапор перемоги над Рейхстагом. В тому ж листі вказується, що Степан Орешко достойний звання Героя Радянського Союзу.
Втім ані він, ані інші члени розвідгрупи це звання так і не отримали. Сьогодні Степана Орешка майже не пам’ятають.
Відоме фото Євгена Халдея “Прапор Перемоги над Рейхстагом” є постановочним. Воно зроблене 2 травня 1945 р., коли Берлін уже був під контролем Червоної Армії. Радянська пропаганда вписала в історію імена Михайла Єгорова і Мелітона Кантарії. Водночас відомо, що разом із ними прапор над Рейхстагом встановлював і українець Олексій Берест. Але його ім’я радянська історія також несправедливо “забула”.
Олексій тяжко переживав замовчування його участі в установці прапора.
Після війни він жив у Ростовській області Росії, працював директором районної кінофікації. Не полишав спроб відновити справедливість, писав у різні інстанції. Можливо, саме ця активність привернула до нього увагу контрольно-ревізіціонних органів, які виявили недостачу в 5,5 тис. рублів.
У 1953 р. на Береста завели кримінальну справу. Під час одного з допитів, він схопив слідчого і разом із кріслом викинув із вікна другого поверху. Отримав 10 років пермських таборів. Завдяки амністії відсидів лише половину терміну. Після повернення працював у ливарному цеху “Ростсільмаша”. Загинув у 1970 р., рятуючи з-під коліс потяга 5-річну дівчинку.
У 2005 р. Віктор Ющенко присвоїв Олексію Бересту звання Герой України посмертно. Родичі відхилили пропозицію української влади перепоховати його прах на Пагорбі Слави у Києві.
Насправді цей текст не про те, хто встановив Прапор Перемоги. Він про те, як пропаганда спотворює історичну пам’ять. Якісь факти перетворили на міф, а якісь забули за вказівкою тоталітарного режиму.
