У вересні 2025 року вінничанка Катерина Гавега відкрила першу у Берліні українську івент-книгарню – “Література без цукру”. Розташована вона у Кройцберзі – у п’яти хвилинах пішки від станції метро Мьокернбрюке (U7).
Тут можна посидіти з кавою і почитати, зробити красиве селфі з професійним освітленням, погрітися біля електричного каміна і, звісно, купити книги українською.
На полицях зараз 500 видань. Наступного тижня приїде ще 300, а до наступного року очікують майже 4 тис.. Поки що онлайн продажів немає. Але до кінця зими буде готовий сайт і будь-яку книгу можна буде замовити поштою.
Колір спокою
Всюди – квіти, м’які крісла і багато зеленого кольору.
“Не думала, що колись полюблю зелений в інтер’єрі, – говорить власниця книгарні Катерина Гавега. – Але психологи не дарма кажуть, що зелений заспокоює. Нам всім зараз потрібен затишок і коло своїх людей”.
Катерина мешкає у Берліні з 2022 року. Це її другий переїзд в іншу країну. Вона народилася на Вінниччині, а педагогіку вивчала в Одесі. Там же ж закінчила курси за спеціальністю логопед-дефектолог і у 2018 році вирушила до Польщі. Вийшла заміж, народила дитину, відкрила студію масажу і невеличкий хостел. “Коли у 2022-му стали приїжджати наші люди, я селила їх безоплатно, не могла інакше, тому бізнес швидко занепав, – згадує 30-річна жінка. – Я вдруге вийшла заміж і переїхала до Берліна”.
Катерині знадобилося майже три роки, щоб зрозуміти – професія логопеда у німецькому праксисі, де вона працювала, “стала затісною”. До того ж жінці не вистачало спілкування українською, українських книг.
“Я постійно шукала книги українською, особливо мало було дитячих видань, – говорить власниця книгарні. – Мені тоді спало на думку, що багато з наших дітей народилися тут і ніколи не жили в Україні. Тому українські книжки, казки можуть допомогти їм опанувати мову і долучатися до рідної культури. До нас приходять і дорослі, і діти. І для всіх знайдеться цікава книга або захід, адже “Література без цукру” – це не просто книгарня, а івент-книгарня. Український клуб, який формує спільноту однодумців. А чому “без цукру”? Тому що ми – про справжнє. І гостре слівце звучить зі сцени, і теми ми обговорюємо не прості: все як є – тобто без цукру”.
Українська тут звучить “свідомо і принципово”
Катерина любить приймати гостей, їй подобається бачити кімнату для зустрічей, вщент заповнену людьми, які навчаються нового або реалізують свої творчі здібності. “Я кайфую від цього, – визнає жінка. – Мені приємно бути у творчому інтелектуальному оточенні. До Берліна приїхало так багато митців, науковців, професіоналів у різних галузях – тих, хто має Україну в пріоритеті. Багато людей не переходять на українську мову і ти не розумієш, кого вони підтримують, які мають наміри, хто перед тобою і що у них в головах. На нашій інстаграм-сторінці одразу видно, хто ми і за які цінності виступаємо. Українська мова для мене – ціннісний фільтр. “Література без цукру” – простір, де українська звучить свідомо і принципово”.
Німців теж запрошують на тутешні вечорниці та майстер-класи. Зокрема, послухати українську музику та пісні або зліпити разом вареники.
Інвестор української книгарні – теж німець і великий друг України Луц Хіндерзац. Катерина познайомилася з ним у податкового консультанта під час роботи над своєю новою бізнес-ідеєю. Луц попросив написати бізнес-план і швидко доєднався до проєкту. Він відповідає за звітність і договори, а Катерина – за концепцію та втілення численних ідей.
Стендап, швидкі побачення і Пан Вареник
У “Література без цукру” можна прийти зі своєю платівкою, щоб послухати музику, пограти на інструментах (є гітара та синтезатор) або принести свої; посидіти за настільною грою або відпочити за книжкою.
Навколо закладу за чотири місяці вже встигли сформуватися й маленькі спільноти однодумців. Тут навчаються ораторського мистецтва з докторкою філософії, слухають лекції з української історії від колишніх викладачок вишів та науковиць. Мами з дітьми приходять на арттерапію, музиканти дають концерти, стендапери смішать, одинокі знайомляться на “швидких побаченнях”, члени книжкового клубу обговорюють на засіданнях нові видання, любителі азарту грають в ігри.
Працює у книгарні й відкритий мікрофон. Раз на місяць у межах двогодинного концерту у кожного охочого може бути п’ять хвилин слави. Люди читають вірші, розповідають історії з життя або співають.
Майстер-кераміст Роман Дорошенко, якого тут тепло кличуть Пан Вареник, регулярно проводить майстерки з ліплення з глини та розповідає про історію гончарства в Україні. Чоловік навіть зробив такий собі “символ” книгарні – маленький глиняний вареничок на червоній мотузці.
Квитки на заходи – від €10 до €40 або донейшн. Кінопоказ нової документальної стрічки Антона Птушкіна “Антарктида” коштував глядачам добровільного внеску у Фонд Сергія Притули – так забажали власники прав на фільм. А кіностудія Довженка за дозвіл на камерний сеанс культової стрічки Бориса Івченко “Пропала грамота” грошей не взяла. За донейшн можна взяти участь у літературних засіданнях. Зокрема 9 лютого учасники чергового Книжкового клубу діляться враженнями про роман Делії Овенс “Там, де співають раки”.
Програма у книгарні насичена, але у власниці ще повно ідей. Катерина хоче запровадити вечори, на яких люди могли б обмінюватися власними прочитаними книжками наосліп. Скоро буде поличка з українськими сувенірами. Поки що в асортименті тільки підвіс-вареник від Пана Вареника та кілька ґерданів.
А ще навесні своїм коштом Катерина надрукує двомовну збірку віршів. Їх написали утікачі від війни в України – про досвід війни, про те, як почувається людина відірвана від коріння, намагаючись побудувати нове життя. “Еміграція є частиною і моєї історії, – говорить упорядниця збірки. – Так я допомагаю собі та іншим якщо не примиритися з дійсністю, то хоча б висловити свої почуття”.
Петиція #22069
На одній з поличок – фото військового. І QR-код з переходом на Петицію #22069 щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) капітану військової частини А4712 – Кузикову Миколі Леонідовичу. “Брат моєї однокласниці – Миколка, – з сумом говорить Катерина. – Ми збираємо підписи. Ще потрібно трохи менш як 3 тис. з необхідних 25 тис. Залишилося 19 днів”.
Петицію можна підписати тут.
Розклад подій в “Література без цукру” у січні та лютому:
25.01 Відкритий мікрофон (5 хвилин для кожного охочого)
30.01 Вечір грецьких подій (лекція про жіночі архетипи грецьких богинь), камерний формат
01.02 Воркшоп по кераміці (майстер-клас зі керамічною глиною)
05.02 Театральний воркшоп
09.02 Книжковий клуб
Інстаграм тут.
Магазин працює щодня з 12:00 до 21:00. Середа – вихідний.
Адреса: Großbeerenstraße 83 10963, 10963 Berlin.
