До події спеціально переклали на німецьку 20 віршів Василя Стуса. Кураторкою виставки стала відома берлінська активістка ГО “Віче” Єва Якубовська. За її словами, загибель поета стала великою втратою для європейської демократії загалом. Адже його життя стало символом опору імперській російській агресії. Завданням виставки є не лише розповісти біографію Василя Стуса, а й показати ту особливу силу, яка керувала ним протягом усього життя. Життя Стуса відповідає фразі “героями стають, а не народжуються”. Ця сила змусила його провести більшу частину свого свідомого життя в таборах чи засланні.
Кураторка Єва Якубовська
“За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь якого я мушу обставати до загину”, – писав Василь Стус у своїх нотатках із радянського табору. Його боротьба з русифікаторською політикою, викладання української мови та літератури, українські переклади німецької та польської поезії привези до ув’язнення в ГУЛАГу. У 1985 році поет загинув у таборі в Пермі.
Перфоманс
Українські актори виступили з перформансом “Тобі мурую мур імперії”. Це цитата з вірша Василя Стуса, який він написав після суперечки на мовну тему. Коли Стус працював вчителем української мови та літератури в Горлівці, він став свідком, як його колега замовив їжу українською. Один із шахтарів попросив “говорити по-людськи” і став погрожувати “знищити всіх бандерівців”. Стус вступив із ним у суперечку, а потім написав вірша:
Ти що казав? Зараза — що казав?
Як кулі клацали, мов вовчі жовті ікла.
Ти обіцяв — навіки зав’язав
Біль-білий день, що й світу вже не видко?
Ти що казав? Що в зашморг затягнеш
Мене, моїх дітей, мою дружину,
Всіх націоналістів з України,
Фашист червоний, землю забереш
І на платформи — в болота сибірські,
Людські кістки — на добриво візьмеш?
Ти що казав — ти в тишу закуєш
Оцей кортеж оскаженілих тигрів?
Я ворог — так. На полум’ї тортур
Мене огнем осяло зненавиди.
Я ворог твій. Я ворог. Ворог. Видиш,
Я — ворог твій — тобі мурую мур
Імперії. Стараюсь до пропасниці,
Закручений, як равлик, в ревматизм,
Точу пісок, вишукую, як трясці,
Для тебе золота. На твій не комунізм.
Поет так і не дізнався, що Генріх Бьолль, чиї твори він перекладав, активно агітував за його звільнення і навіть висунув на Нобелівську премію.
Міжнародна співпраця
Міністерка культури ФРН Клаудія Рот відзначила, що за радянських часів диктатура вбивала тих, хто підіймав голос проти русифікації. Власне, це відбувається й нині під час війни. Росія намагається системно нищити українську ідентичність. Тому так важливо, щоби українська література стала більш відомою в Німеччині.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв зазначив, що українці лише зараз собі повертають власний голос, і не можна допускати, щоб Росія і надалі знищувала “українське відродження”.
Експозиція стала можливою завдяки співпраці Центру Василя Стуса з Інстутутом Пілецького та Фондом Генріха Бьолля.
Дискусії в межах виставки
У межах виставки планується проведення різних тематичних заходів та дискусій. Зокрема, на 18 жовтня запланована публічна лекція письменниці Маргарити Єгорченко на тему “Робота з мовою: Переклад у біографії Василя Стуса”. Буде розглянуто перекладацьку діяльність Стуса, зокрема з німецької мови, у ширшому контексті історії українського перекладу XX століття. Поет також перекладав знакових авторів Йоганна Вольфганга Гете та Райнера Марії Рільке.
Інтерактивна виставка, триватиме до 31 травня 2025, після чого організатори планують показати її в інших містах Німеччини.
Читайте також про український почерк в логотипі “Люфтганза” та про перебування Лесі Українки у Берліні
