“Німеччина грає в довгу гру. Вони платять батькам за «сидіння», щоб виграти час на переформатування їхніх дітей. Українська дитина в німецькій школі мусить забути українську систему, щоб вижити. Вона повинна стати німцем. Мовний бар’єр настільки великий, що повернення стає неможливим.
За десятиліття ці діти стануть німецькими інженерами. Вони не повернуться на руїни, маючи біля ніг найбагатшу економіку Європи. Німеччина купила собі ваше майбутнє ціною допомоги для вашого нинішнього покоління”, – таку думку відстоює Пьотр Іздебський, засновник Школи польської мови та культури Ораціо в колонці для видання NV.
Українська влада, пише автор, звикла порівнювати мільярди євро допомоги з Берліна з “жорсткою”, часом різкою позицією Варшави і відносно скромну соціальну підтримку. На цьому тлі Німеччина виглядає привабливо: Bürgergeld дозволяє гідно жити без роботи.
Втім, на думку колумніста, картина кардинально інша: “У Польщі немає сентиментів. Тут є конкуренція. Польська держава прямо говорить: «Хочеш жити? Працюй». Результат – близько 70% українців у Польщі працюють, сплачують податки, відкривають бізнеси й залишаються фінансово незалежними. Вони, за словами Іздебського, «активні, злі, втомлені, але живі»”.
Фото – Andrew Keymaster/Unsplash
Процес у Німеччині Іздебський називає “оксамитова асиміляція”. Німеччина не забороняє українську мову і не застосовує насильства, але створює настільки комфортні умови, що мігранти самі поступово розчиняються в новому середовищі. “Німецька стає вашим єдиним квитком до успіху”, – зазначає він. Підсумок той самий, що й за імперських практик: онуки, які не знають мови дідів, і Україна, що перетворюється на абстрактну “землю предків”. Різниця лише в тому, що раніше був спротив, а тепер – вдячне прийняття комфорту, яке автор називає “безболісною національною евтаназією, поданою в євро”.
У найгіршому сценарії Польща, застерігає Іздебський, може стати “безкоштовним інкубатором” для Німеччини. Польські школи навчають українських дітей, польський ринок праці виховує їхню трудову етику. Але якщо за 5–10 років Польща не наздожене Захід за рівнем зарплат, а Україна не створить умов для повернення, молоде покоління, виховане в Польщі, масово переїде до Берліна. Автор пише: Німеччина отримає готових, інтегрованих європейців, за освіту яких заплатила Варшава. У Польщі залишаться старіючі батьки, а Україна ризикує залишитися з “порожніми степами”.
У висновку колумніст закликає перестати сприймати Польщу як гіршу альтернативу Німеччині. Німеччина пропонує комфортне життя, але “в обмін вимагає душі та майбутнє дітей”. Польща ж пропонує “піт і сльози”, зате залишає українцям паспорт і зворотний квиток. “Польща поверне вам людей. Німеччина не поверне нікого”, – підсумовує Пьотр Іздебський.
