Берлінський концептуальний магазин Voo Store продає глиняні вироби українських дітей, а прибуток скеровує на благодійність. Ціни – €10-50. При цьому за тиждень розкупили майже весь асортимент, який взяли на пробу. Проєкт проводять у співпраці з фотостудією відомого берлінського фотографа Александра Гнедінгера (Garten Studio) у центрі столиці.
У 2022 році, одразу після початку повномасштабного вторгнення, він започаткував проєкт під назвою Circle of Hearts (“Коло сердець”) – спільноту підтримки для українських утікачів від війни. Гнедінгер надав у користування свою фотостудію, як безпечне та гостинне середовище.
Щомісяця там відбуваються творчі вихідні для усіх охочих. Учасники малюють, працюють із глиною, ріжуть по дереву, займаються йогою, креслять, співають, відпочивають і спілкуються. Александер інвестує у проєкт не лише свій вільний час, а й власні кошти, іноді навіть відмовляючись від комерційних клієнтів своєї фотостудії.
Фото – Дарка Горова/Новини Амаль
“Я заснував Circle of Hearts, поєднуючи свої інтереси та освіту – мистецтво та педагогіку. Знаю з власного досвіду, як допомагає творчості в процесі оздоровлення та трансформації”, – розповідає Александер.
На кожному майстер-класі дітей заохочують вільно експериментувати: з глиною, малюванням, живописом, колажами – з усім, що їм подобається. Саме для проєкту Ґнедінґер придбав піч для випікання глиняних виробів: після творчих вихідних у студії ще тиждень випалюють дитячі роботи.
“Більшість виробів діти забирають додому, але з часом ми зібрали сотні справжніх шедеврів, які нам люб’язно подарували або просто залишили. І я хочу сказати: ці діти не «майбутні» художники. Вони уже художники. Тут і зараз”, – переконаний фотограф.
Загалом у студії вже випалили близько 10 тис. виробів, із яких 500–800 залишилися назавжди. Саме ці роботи стали основою для співпраці з берлінським концепт-стором, який погодився виставити їх на продаж. Кураторка магазину одразу підтримала ідею, і після продажу перших 120 робіт, які розійшлися за тиждень, запросила ще сотню.
50% отриманих коштів ідуть на матеріали, піч та інші витрати фотостудії. Інші 50% спрямовують на проєкти, які працюють із дітьми в Україні. Але для Ґнедінґера це ще й спосіб нагадати про справді важливе. “Це зовсім не про те, щоб покрити витрати, скільки знову і знову нагадати берлінцям про війну Росії проти України. Зокрема і людям, які здебільшого зайняті темами моди. Одного разу я зустрів у магазині одну музейну кураторку з Китаю і розповів, що ці глазуровані будиночки, котики та машинки – не просто милота, а близькі серцю історії, за якими сумують українські діти. І її так зворушила ця історія, що вона забрала деякі вироби до Китаю”, – розповідає він.
У квітні проєкту виповниться чотири роки. За цей час на творчих вікендах у студії побували тисячі українців. За словами Гнедінгера, на початку це було до 200 відвідувачів за день, а загалом – приблизно 3–4 тис. контактів. Завжди з’являються нові учасники, але чимало залишаються постійно. “Я бачу, як українські діти виросли за ці 4 роки, як у деяких народилися братики чи сестрички. Для багатьох цей простір став не просто майстернею, а відчуттям родини й дому. Деякі діти орієнтуються у студії краще за мене – знають кожен закуток, куди можна залізти чи сховатися”, – розповідає Ґнедінґер.
Із разової ініціативи проєкт перетворився на сталу спільноту. За словами Ґнедінґера, між учасницями вже сформувалися справжні дружні зв’язки. Поки діти зайняті творчістю, дорослі займаються йогою або просто спілкуються. Деякі сім’ї приїжджають до студії навіть із Магдебурга чи інших міст, віддалених від Берліна на кілька годин. “Це мене завжди зворушує”, – каже він, додаючи, що українки часто привозять домашню випічку.
Він планує залучати крім українських, також берлінських мам, які самі виховують дітей. Водночас українські учасники почали запрошувати німецьких друзів або родини, у яких вони мешкали після втечі до Німеччини. Так поступово виникає обмін – можливість запропонувати “щось цікаве навзаєм”.
Зустрічі безкоштовні, але очікуються донати €5-10 з родини. Також учасників просять взяти участь в організації. Допомагати можна в різний спосіб: облаштувати та очистити гончарний майданчик, пензлі, готувати та накривати на стіл, бути баристою, стежити за вогнищем, прибрати простір увечері. Також можна провести майстер-клас чи практичний семінар.
Довідка Амаль:
Александер Гнедінгер працює у жанрах модної, портретної, архітектурної та рекламної фотографії, поєднуючи художній підхід із комерційним. Його клієнтами були відомі бренди – Adidas, Mercedes-Benz, BMW, L’Oréal, Samsung, Levi’s, Hugo Boss та ін. Він публікував знімки в численних глянцевих виданнях – Elle, GQ, Berliner тощо.
Одним із відомих проєктів фотографа є виставка й книга 100 Girls on Polaroid – серія фотографій жінок, знята на полароїд. Проєкт підтримав бренд Adidas Originals, а фотоальбом опублікувало німецьке видавництво Seltmann Publishers.
Фото – Дарка Горова/Новини Амаль
