24-25 червня у Гаазі відбувся саміт НАТО. Його ключовими темами стали збільшення оборонних витрат і продовження військової підтримки України. На захід завітали глави держав і урядів 32 країн-членів Альянсу, зокрема й президент США Дональд Трамп, участь якого була під питанням. Німеччину в Гаазі представили федеральний канцлер Фрідріх Мерц, міністр закордонних справ Йоганн Вадепфуль і міністр оборони Борис Пісторіус. Також до заходу долучився президент України Володимир Зеленський. Розповідаємо про основні результати зустрічі.
НАТО збільшує оборонні витрати
Цей саміт обіцяв стати провальним – насамперед через непередбачуваність американського президента Трампа, а натомість затвердив курс на подальше посилення Альянсу та підтримку України. Головною темою зустрічі країн-членів Альянсу було збільшення оборонних витрат: США вимагали підвищення до 5%. В результаті держави погодилися на додаткові інвестиції в оборону. “На саміті 2025 року партнери ухвалили історичне збільшення оборонних витрат до 3,5 % ВВП плюс 1,5 % на інші оборонні та безпекові витрати“, – зазначили в Міноборони Німеччини.
Bild: Bundeswehr
Країни НАТО взяли на себе зобов’язання підтримувати ЗСУ за рахунок цих витрат. “Союзники підтверджують незмінність своїх суверенних зобов’язань надавати підтримку Україні, безпека якої є внеском до нашої безпеки, і з цією метою включатимуть свої прямі пожертви на оборону України та внески у її оборонну промисловість до підрахунку власних витрат на оборону”, – йдеться у декларації саміту.
На Україну чекають у НАТО, а Росія – “загроза”
Крім того, від генсека НАТО Марка Рютте прозвучав чіткий сигнал щодо перспектив членства України в Альянсі. “Ми разом з Україною у її боротьбі за мир і ми продовжимо підтримувати Україну на її незворотному шляху до членства НАТО“, – сказав він на пресконференції в Гаазі, пише “Українська правда“.
Водночас Росію країни-учасниці саміту назвали “довгостроковою загрозою”. “Росія Путіна становить безпосередню загрозу для Альянсу й уже за кілька років може бути готовою атакувати територію НАТО. Додаткову тривогу викликає співпраця Росії з Білоруссю, Китаєм, Іраном і Північною Кореєю, а також ситуація на Близькому і Середньому Сході”, – вважають у німецькому Міноборони.
Німеччина передасть Україні додаткові ракети
Bild: Bundesregierung/Marvin Ibo Güngör
На саміті домовилися, що Європа і Канада надалі формуватимуть понад 60 % конвенційних спроможностей Альянсу – йдеться про військову техніку та особовий склад. Зокрема, Німеччина бере на себе другий за обсягом пакет оборонних спроможностей. Також ФРН підписала з Норвегією угоду про співпрацю, в межах якої країни спільно закуплять далекобійні керовані крилаті ракети для винищувачів F-35. Крім того, під час саміту очільник Міноборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив, що ФРН передасть Україні із наявних запасів Бундесверу додаткові ракети Patriot, які можуть бути поставлені найближчим часом.
Зустріч Зеленського і Трампа
Попри негативні прогнози, на полях саміту НАТО все ж відбулася зустріч американського й українського президентів. Вона тривала менше години та пройшла без ексцесів. Трамп і Зеленський обговорили ситуацію на фронті, перспективи спільного виробництва зброї та засобів РЕБ, а також торкнулися теми Ірану. Крім того, говорили про “практичні кроки щодо посилення української армії” і “захист життів українців”. “Зокрема, ішлося про зміцнення протиповітряної оборони України“, – повідомили в пресслужбі українського президента.
Фото – пресслужба президента України
Пізніше на пресконференції Трампа в Гаазі відбувся зворушливий інцидент. Журналістка української служби BBC Мирослава Пеца запитала у очільника США, чи готова Америка продати Україні зенітно-ракетні системи Patriot. Між ними відбувся короткий діалог, під час якого репортерка повідомила, що її чоловік є солдатом ЗСУ, а Трамп висловив співчуття й попросив “передати вітання чоловіку”.
Спецтрибунал для Росії
Після саміту НАТО Володимир Зеленський побував із робочим візитом у Страсбурзі. Там він виступив перед представниками парламентів країн-членів ПАРЄ, а також зустрівся з керівником ПАРЄ Теодоросом Русопулосом і секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Результатом зустрічі з паном Берсе стало підписання Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України.
Фото – пресслужба президента України
Документ передбачає, що росіян та їхніх спільників судитимуть у Гаазі. Відповідальність за злочини нестимуть в тому числі глава держави, очільник уряду та міністр закордонних справ – без жодної згадки про персональні імунітети. Тож вони не уникнуть покарання навіть після того, як уже не обійматимуть свої посади. “Угода і цей трибунал дають нам справжній шанс забезпечити справедливість за злочин агресії. Інші інституції, навіть міжнародні, не мають необхідних інструментів для цього. Ми повинні чітко показати: агресія призводить до покарання. І ми маємо зробити це разом – усією Європою”, – зазначив президент України.
Нагадаємо, до роботи щодо створення Спецтрибуналу приєдналися 39 держав, ЄС і Рада Європи.
