Александра Гільдебрандт народила свою десяту дитину у віці 66 років. Через три тижні вона вийшла на роботу разом з немовлям. Що відомо про директорку Музею Берлінського муру?
(Фото – Нана Морозова/Амаль Берлін)
Медичне диво
Александра Гільдебрандт вважається медичним дивом: у віці 66 років вона стала мамою – вдесяте. Крім маленького Філіппа у неї ще дев’ять дітей. І вісім з них жінка народила після 53 років.
З медичного погляду історія Гільдебрандт є надзвичайним випадком оскільки зазвичай ймовірність завагітніти самостійно після 50-ти – мінімальна. Проте схоже, що жінка перехитрувала всі закони природи. Вона та її гінеколог з клініки Шаріте стверджують, що вагітність природна, без штучного запліднення та гормонотерапії.
Восьмеро дітей народилися за допомогою кесаревого розтину. Всіх – після 53-х років. “Народити у такому віці і після такої кількості кесаревих розтинів – виключна рідкість в акушерстві”, – говорить Вольфганг Генріх, директор відділення акушерства в лікарні “Шаріте” в Берліні. Він зазначає, що породілля має “особливо хорошу фізичну форму” та “розумові здібності”, і саме тому настільки добре перенесла вагітність. “Вона найстарша вагітна жінка, яку я доглядав у Шаріте. Це була здебільшого нескладна вагітність”, – сказав Вольфганг Генріх.
Рецепт фертильності від Гільдебрандт – це збалансована дієта, велика кількість фізичних вправ і здоровий спосіб життя. Вона регулярно займається плаванням і бігом, а також утримується від алкоголю та сигарет. “Одні лікарі вважають, що це медичне диво, а інші не вірять, що дата мого народження в моєму паспорті вказана правильно”, – сказала Гільдебрандт після народження своєї дев’ятої дитини у 2022 році в одному з інтерв’ю для телебачення.
(Фото – Michael Fousert/Unsplash)
Александра Гільдебрандт – хто вона
Олександра Гільдебрандт – художниця, директорка Берлінського музею стіни, політична діячка та правозахисниця. Вона народилася в Києві у 1959 році у сім’ї інженера та педіаторки. Спочатку дівчина вивчала електроніку, а потім захопилася малюванням. Вийшла заміж, народила двох дітей. Зараз старшій Світлані 45 років, вона лікарка, Артемові – 36 років, він працює дипломатом і конфліктологом.
У 1990 році Александра приїхала у Берлін зі своєю виставкою. Тут вона познайомилася, а згодом вийшла заміж за Райнера Гільдебрандта. Історик і публіцист, він був учасником антифашистського руху опору під час Другої світової, а після війни – заснував Музей Берлінської стіни. Райнер був старше Александри на 45 років. Спільних дітей у подружжя не було. Після смерті чоловіка у 2004 році жінка взяла на себе керівництво музеєм. Його вважають найпопулярнішим приватним музеєм Берліна, який щороку приймає близько 800 тис. відвідувачів.
Гільдебрандт багато років присвятила музейній справі, реабілітації жертв режиму НДР та боротьбі за права людини. У 2004 році вона заснувала міжнародну премію імені свого чоловіка. Медаль доктора Райнера Гільдебрандта щорічно вручають найвідданішим борцям за права людини. Її лавреатами ставали зокрема прем’єр Ізраїлю Іцхак Рабин, Йоко Оно. Учасниця АТО Ольга Бенда стала першою українкою, яка отримала цю медаль.
“Це найкраще, що могло зі мною трапитися”
З нинішнім чоловіком – колишнім політиком Даніелем Дорманном – в Александри вісім дітей. Близнюків Максиміліана та Елізабет вона народила у 2013-му у віці 54 років. У 2014-му на світ з’явилася Александра, потім Леопольд, Анна, Марія та Катаріна. Останню дитину – Філіппа, пані Гільдебрандт народила цього березня. Цю вагітність в інтерв’ю RTL 66-річна мати описала як “благословення від Бога та привілей”.
“Це найкраще, що могло зі мною трапитися”, – говорить Гільдебрандт про свою велику родину. І попри купу дітей, вона не відчуває надмірного перевантаження. “Я стаю все більш розслабленою і спокійною”, – запевняє жінка. Проте після народження найменшої дитини клопоту стало більше.
Маленький Філіпп, якому не має ще й місяця, дотримується суворого режиму. “Я сплю лише чотири години вночі, іноді взагалі не сплю”, – зізнається Гільдебрандт. – Я вкладаю його, потім лунає “квак, кряк”, і я знову дістаю його. Кладу – і знову дістаю. Ця гра триває годинами”.
Але директорка музею на Чекпойнт-Чарлі вже виходить на роботу. На повний день. Поки малюк лежить на її плечі, Александра відповідає на телефонні дзвінки та на запитання колег, дає інтерв’ю та організовує ремонт у військовому шпиталі у Києві. “Коли він у мене на руках, я можу робити усе, що завгодно”, – каже вона.
