Сьогодні прийшла фрау А. з підозрою на розлад серцевого ритму. Серце, як скажене, тьох-тьох, Herzrasen. На кардіограмі чемно підстрибував синусовий ритм (нормальний ритм).
Вчора була фрау О. з безсонням і тремором кінцівок. Гіпертиреоз виключила, доксиламін виписала.
Позавчора завітала наша постійна пацієнтка фрау Н. з болем у грудях, який віддавав кудись у лопатку, а може і в плече. На цьому тижні вона була вдруге. Зробили кардіограму і експрес тест на тропонін. Я не думала, що в неї інфаркт, але є протокол і треба робити за протоколом попри всю недовіру до людини, у якої стоїть діагноз “соматоформний розлад” і яка приходить так часто, що медсестри вже знають, що вона любить чекати на вулиці і постійно забуває свою пляшку з водою на лавці біля входу.
Що спільного у цих пані?
Правильно, сезон іспитів з німецької мови!
Я вже розповідала в одному оповіданні, що якось повідомила українському пацієнту херру К., що в нього лейкоз, а він каже: “Це все добре, але мені треба довідку для Джобцентру, що я пропустив курси”.
Люди сприймають курси німецької як флешбек до шкільної травми і квиток до соціального ліфту водночас. Не маючи впевненості ні в чому, не знаючи, коли закінчиться війна, чи влучить в їхній будинок, чи повернеться з фронту син або чоловік, чи будуть нарешті діяти ті кляті заспокійливі. Чи побачать діти батька, чи встигнуть на похорон до дідуся, чи будуть знати німецьку краще ніж свою рідну? Забагато питань для рівня B2.
Німецька стає єдиним шансом на самоствердження, соціалізацію та інтеграцію. Єдиним острівком стабільності (бо створює рутину, кожен день на курси і хай там грець!). Єдиною надією на краще життя для дітей (бо є багато людей, яким немає куди повертатися). І єдиним лакмусовим папірцем для самооцінки.
Мова, яка здається складною навіть носіям! Що може бути більш токсичним для его? От ви були інженерка/лікарка/вчителька або мали власний бізнес, а тепер ви просто людина, яку не розуміють на касі та ще й в той момент, коли картка не працює бо Джобцентр затримує кошти.
І що з цим робити? Поради від Фрау Доктор:
◦ Залиште себе у спокої. В вас немає проблем з памʼяттю і концентрацією! Вам не потрібні ноотропи (господи, вони нікому не потрібні.) Ви кмітливі, але задовбані, вам треба швиденько облаштувати життя собі і дітям в чужій реальності.
◦ Проведіть експеримент в думках. Уявіть, що в умовному Харкові або Одесі ви б ходили на мовні курси протягом року і досягли б А2. Ви б напевно тішились і думали “оце я молодець”.
А чому? Бо так воно і є! Що змінюється від того, що ви тут? Німецька не передається повітряно-крапельним шляхом. Так, треба швидше, але ви рухаєтесь зі своєю швидкістю і швидше не можливо, а було б можливо ви б про це знали.
◦ Завантажте тіндер або шукайте Stammtisch (в Дрездені є такий в Українському Домі).
Флірт має магічну силу! Дивіться серіали з титрами і спробуйте отримувати задоволення від вивчення німецької.
◦ Треба спати, якщо не виходить спати, треба йти до лікаря і отримувати медикаменти, щоб спати (не обовʼязково снодійні!). Депривація сна впродовж довгого часу – прямий шлях до депресії. Треба спати, щоб були сили домовлятися з реальністю.
◦ Знайте свої права. Ви маєте право на німецьку до B1 і не треба йти працювати через “провину соціальщика” ще до того, як встигли опанувати А2. Бо потім ви вже не підете на курси.
◦ Вирішіть – ви їдете або залишаєтеся. Або залишаєтеся до кінця війни. Треба щось вирішити. Не сидіти на валізах. Тоді мотивація буде зовсім іншою. Бо якщо ви не вирішили, то для німецької немає місця в голові.
◦ Якщо вас накрило, бо ви щойно попросили німецьку знайому говорити повільно, а вона повторила з тією ж швидкістю – памʼятайте, що ви знаєте німецьку краще, ніж вони українську. І взагалі ви виживаєте новою мовою!
А на солодке – попри мій С1 і письменницькі амбіції німецька далека від ідеалу і я часто лажаю і не розумію сенсу жартів, з яких сміюся голосніше за всіх. В наступному пості розповім про найвеселіші свої мовні лажі.
Хочете?
Редакція може не поділяти погляди автора.
Читайте також колонку Олени Макеєвої “Як повірити в себе та знайти роботу” та “Сім міфів про пошуки роботи у Німеччині від української блогерки”
