Великий, переповнений і дорогий – Центр приймання біженців у Тегелі критикують від самого його відкриття. Нині це нарешті почало визнавати й Державне управління у справах біженців (LAF). Утім у відомстві наголошують: розселяти просто зараз – нікуди.
Понад 4,5 тис. мешканців, майже усі – українці
Нині у Тегелі проживають 4637 шукачів притулку. З них 844 – біженці з Сирії та інших арабських країн, ще 3793 – українці; обидві групи відокремлені одна від одної. Їхнє утримання – дуже дороге. Один біженець коштує землі Берлін приблизно €260 на день. Сюди входять витрати на утримання персоналу приймального центру, харчування та медичну допомогу.
Центр приймання відкривали лише для тимчасового розміщення новоприбулих на одну-три ночі. Утім українці зараз живуть тут у середньому десять місяців, а шукачі притулку з інших країн – кілька тижнів. І місць не вистачає, оскільки потік біженців не зупиняється.
Лише за перші чотири місяці цього року до Берліна прибули ще 3,2 тис. біженці з Туреччини, Сирії, В’єтнаму, Афганістану та Молдови. Ще більше, ймовірно, прибуде влітку. Мер Берліна Кай Веґнер очікує, що цього року до столиці прибудуть ще від 15 до 20 тис. шукачів захисту.
Катастрофічні умови утримання
Минулого року Рада у справах біженців закликала до закриття Центру приймання у Тегелі. Опозиційні політики солідарні та наголошують на недотриманні мінімальних стандартів гуманного розміщення. Зокрема, спальні приміщення затісні, приватність та можливості для відпочинку – відсутні. Особливо для дітей, а також для вразливих груп і студентів, які не можуть знайти тишу для навчання.
За даними LAF, нині на площі 15 кв. м на двоярусних ліжках розміщуються 14 осіб, що перевищує норми. Мешканці та організації біженців також неодноразово повідомляли про погані гігієнічні умови, недостатній доступ до медичної допомоги та дискримінацію з боку персоналу. У LAF вирішили піти назустріч – і обіцяють створити “за тиждень-два” канал у телеграмі – спеціально, аби українці могли “швидше інформувати про поточні події в помешканні”.
Критики Тегеля підсумовують: це – найдорожчий центр розміщення в Німеччині з найгіршими житловими умовами. Однак готових рішень для нього ніхто не має.
Потрібно розселяти, проте – нікуди
У LAF проблеми нарешті почали принаймні визнавати. Очільник відомства Марк Зайберт заявляє: “Тегель не є заходом зі скорочення витрат”. Але водночас наголошує – його руки зв’язані. За підрахунками, якщо зараз за нормативами перебудувати спальні зоні, кількість ліжок у центрі скоротилася б майже удвічі. А людей потрібно розміщувати – не на вулицю ж їх виставляти, бідкається Зайберт.
Водночас берлінські райони не надто охоче йдуть на співпрацю щодо розміщення біженців задля їхнього розселення. Найгучніші протести – у престижних кварталах. Наразі LAF бореться з мешканцями Хеккесхорна на Ваннзее, які роблять все можливе, щоб не допустити заселення біженців до колишньої легеневої клініки. Зокрема апелюють до захисту кажанів, равликів та піщаних ящірок. Районна рада також блокує проєкт.
Сенат відчайдушно шукає місця для розміщення біженців у місті. 16 контейнерних містечок мають бути зведені найближчим часом, а 17-те планують побудувати на полі Темпельхофер-Фельд. Але і цього недостатньо, аби остаточно розвантажити центр прибуття в Тегелі.
Згідно з планом, біженців потрібно розподіляти безпосередньо з центру прийняття до центрів розміщення. Постійне ж проживання у Тегелі має залишитися в минулому. Утім нині приміщення колишнього аеропорту планують використовувати щонайменше до 2025 року.
