14 вересня столиці України та Німеччини підписали угоду про партнерство. Про це повідомило Управління преси та інформації землі Берлін. Чому це важливо пояснює старша редакторка Амаль Берлін Україна Нана Морозова.
Вхід через парадні двері
Паризька площа порожня. Навколо неї та на прилеглих вулицях – щільна огорожа, за яку не пропускають нечисленних глядачів, поліцейські машини та багато охорони. Спостерігачі в люмінесцентних жовтих жилетах стоять навіть на дахах будівель. Під гарячим сонцем три десятки журналістів та відеооператорів встановили апаратуру на огородженому майданчику для преси навпроти Бранденбурзьких воріт. Через них мер Києва Віталій Кличко символічно вступить до Берліну у супроводі Кая Веґнера.
Мери міст-партнерів прибули без особливого запізнення, повільно пройшлися Паризькою площею за тихою розмовою та коротко потисли один одному руки перед фотографами. Після цього вони попрямували до Червоної Ратуші, де і відбулося офіційне підписання угоди.
Практичний символізм
Братерські договори між містами передбачають посилену співпрацю у багатьох сферах: просвітницькі та культурні програми, залучення інвестицій, активніший розвиток економічних відносин.
Ну і що, скажете, хіба ще один папірець дійсно щось змінить? Адже дружити та допомагати одне одному можна і без формальностей. Тим більше уряди країн теж укладають партнерські угоди.
З одного боку так. З іншого, державна машина будь-якої країни – річ неповоротка. Поки закони погодять і ухвалять на всіх рівнях, пройде немало часу. Інша справа – міста. Вони більш мобільні й швидше реагують на зміну ситуації. Поки державний апарат лише розгойдується, міські чиновники вже підписали папери та поставили завдання.
На конференції Q Berlin, яка відбулася минулого року в Берліні, міста назвали лабораторіями змін. Саме мешканці міст щодня впливають на рішення державних органів та обмінюються величезними обсягами інформації.
“Міста – центри сили, історії, цивілізації. Ось чому російський диктатор полює на українські міста”, – сказала у своєму виступі на конференції Кетрін Клювер Ешбрук, старший радник програми “Майбутнє Європи”. Вона вважає, що швидке відновлення дозволить їм зробити потужний стрибок у майбутнє. І це має статися саме за підтримки інших братерських міст, які вже по всій планеті діють незалежно від урядів своїх держав.
Однією мовою
Співпраця споріднених міст більш дієва та оперативна ще й завдяки особистим стосункам мерів, які закладаються на таких зустрічах. Тим більше, що говорять вони однією мовою. У виступі перед підписанням Угоди про побратимство Віталій Кличко емоційно подякував німецькій столиці німецькою: “1000 разів дякую Берліну і за моральну підтримку України, і за та підтримку наших біженців”.
У соцмережах мер Києва розмістив фото з заходу у Червоній Ратуші і звітував: “Обговорили з Каєм Веґнером, зокрема, і подальшу допомогу та передачу Берліном Києву міських автобусів та комунальної техніки. А також – сприяння німецької столиці у створенні Києвом муніципального центру протезування для військових. Берлін уже готовий направити кількох техніків-протезистів з інноваційних берлінських підприємств для передачі досвіду та практичних навчань українських фахівців. Чимало українських військових сьогодні лікуються та проходять реабілітацію в клініках Берліна. І влада міста цьому сприяє”.
У подібних угод давня історія. Найпершими містами-побратимами в Європі вважають німецьке місто Падерборн та французьке Ле-Ман. Вони уклали договір ще у 836 році. Зараз Київ має понад 60 міст-побратимів. Договори про побратимство – не формальність. Крім економічного чи культурного, вони мають ще й політичне значення. Війна не тільки чітко окреслить круг наших ворогів. Виборюючи свободу і захищаючи демократію, ми знайдемо нових друзів. І їх точно буде набагато більше.
Всі фото – Нана Морозова/Амаль Берлін Україна
