Зоопарк Тірпарк навесні 2023 року анонсував декілька важливих новин. Запрошували прогулятися щойно збудованою “Стежкою жирафів”, подивитися на фігури динозаврів у натуральну величину та милуватися новонародженими звірятами – дитинчата бешкетують чи не у кожному вольєрі. Але ростуть вони швидко, тож Нана Морозова поспішила у найбільшій зоопарк Берліна.
Тірпарк та його зірки: голі землекопи, блакитноокі манули та скромні качечки
Одразу скажу – малечу я не сфотографувала, на відміну від моєї улюбленої рудої панди. Доросла тваринка цілком свідомо позувала в усій пухнастій красі. Але непосидюча дрібнота – це завдання для більш терплячих та краще споряджених колег. З моїм телефоном виходить поганенько. А от сивий чоловік з фотооб’єктивом, що скидався на колоду немалої сантехнічної труби, – таки отримав одразу кілька світлин. Втім перед вольєрами він просидів не одну годину. Малеча або ховається біля мам і не поспішає підходити до огорожі, або спить.
Але не відволікатися на фото, а помилуватися ними – зворушливими, смішними та незграбними, навіть цікавіше. Чого варта лише колонія голих землекопів – дрібних гризунів, що мешкають у саванах. Точніше, під ними – риють нори, щоб сховатися від пекучого сонця. У Тірпарку їм якщо і загрожує щось, так тільки надмірна увага. Крихітні безволосі землекопчики копирсаються по тілах своїх родичів, вишукуючи самку-королеву, що поїсти та ще раз поїсти. Кумедні. Шукайте їх біля стійла жирафів.
Малеча – чи не у кожному вольєрі, але особливої уваги цим літом заслуговують кошенята манула. Ще блакитноокі, вони щойно отримали перше щеплення.
(Фото – © Tierpark Berlin)
“Це потомство виду, якому дедалі більше загрожує зникнення, є великою радістю для нас”, – каже директор зоопарку Тірпарк доктор Андрій Кнірієм. Четверо малят – перші азійські кошенята, які народилися тут за 18 років. Вони мешкають у зоні “Гімалаї” і, безперечно, найближчими місяцями залишатимуться чи не найголовнішими зірками Тірпарку. Але навіть скромні сірі качечки отримують тут свою порцію уваги, просто сидячи на березі каналу. Що вже казати про динозаврів.
Машина часу – на 66 млн років назад
І довгошиїй брахіозавр, і спінозавр зі щитом на спині, і навіть T-Rex – усі вони вишикувалися вздовж “Диностежки”, позначеної на карті парку червоним кольором. Мапу видають у касі разом із квитками. До речі, для українців вхід вже платний, тож варто скористатися карткою “Берлінпасс”, якщо вона є, і отримати знижку.
Діти радіють, коли фігури починають кліпати очима, рухати хвостом, лапами та крилами – птеродактиль теж є, але на відміну від інших скульптур він виглядає іграшковим. Гіганти навіть ричать. Але звуки ці радше муркотливі, аби не налякати маленьких дітей. Щонайменше дюжина викопних істот ховається у кущах вздовж доріжок. Деякі з рослин посадили тут спеціально, щоб підтримати концепцію, наприклад, реліктову гінкго білобу.
Тірпарк залучив до створення виставки “Диносвіт” не тільки біологів та ландшафтних дизайнерів. Запросили до співпраці й американського палеонтолога Дона Лессема. Дослідник і письменник, він був науковим консультантом фільмів “Парк Юрського періоду” Стівена Спілберга. Тому всі фігури зробили у натуральну величину. Іноді здається, що дорослим біля них навіть цікавіше. Ось, наприклад: “Куди хочете, на ігровий майданчик чи до динозаврів?” – запитує німкеня зграйку дітей, що бігають навколо неї, немов керовані невидимими вічними двигунчиками. “Майданчик!” – вигукують, не зупиняючись. Але мати невмолима, і сім’я прямує до стегозавра.
“Амаль” зустрічає Амальку
А от майданчик для споглядання за трапезою жирафів Ротшильда майже переповнений. Сніданкове шоу стартує рівно о 12:30. Але допитливий натовп збирається раніше. Отже, якщо хочете стати ближче та зробити гарні фото – плануйте аудієнцію заздалегідь.
Раніше спостерігати за жираф’ячим життям було не дуже зручно. Якщо тварини підходили до огорожі, доводилося задирати голову. Та й оглядового майданчика не було. А зараз до послуг натуралістів – “Стежка жирафів” довжиною 120 м. Це не багато, але вона красива – зі світлого дерева, і зручна – через підвісний мостик веде до платформи, хоч і не дуже просторої. Втім завдяки їй, голови жирафів будуть майже на рівні ваших очей.
І дорослі, і малі з захватом спостерігають як величезна тварина снідає. У меню – кленове листя з гілок та хрумке пісне печиво. На жаль, годувати велетнів можуть тільки працівники зоопарку. А всім присутнім дуже хочеться теж простягнути жирафові букет з шурхотливого листя і якнайближче побачити його довгий язик, що вправно зриває зелену смакоту з гілки.
Цікаво, що з рук їсть тільки єдиний у стаді самець Джабулані. Інші члени сім’ї не наважуються підійти, чекають осторонь доки трапеза короля не закінчиться. 20 хвилин – і він величаво відпливає вглиб загону. Тільки за деякий час настає черга самиць – вони чекали, чи не змінить думку їхній повелитель. Про жирафів та їхні звички один зі співробітників зоопарку розповідає перед годуванням, але лише німецькою.
Втім про членів стада можна прочитати і англійською мовою у спеціальному альбомі тут же ж, на оглядовому майданчику. Усміхаюся – серед імен бачу “Амалька”. Привіт від “Амаль Берлін”! Впізнавати жирафів за “плямистим паспортом” можуть тільки фахівці, але Амалька має особливу прикмету. Її легко впізнати за ушкодженим вухом.
Тірпарк будує нові квартири
Реконструйована зона африканської савани, яку жирафи ділять антилопами, зебрами, страусами, рожевими пеліканами та лисими марабу, коштувала €7 млн. А от скільки витратять на помешкання для слонів – його саме ремонтують по сусідству – поки що невідомо. Термін відкриття посунули через обмеження та затримки пов’язані з пандемією коронавірусу. Але оновлений простір для слонів буде найсучаснішим у Європі. Старі споруди, побудовані ще в минулому столітті, на думку інженерів, не менш надійні за будь-які нові. І хоч ремонтувати їх і довше, і складніше, це має сенс.
Внутрішня площа домівки для слонів – 7 тис. м² і з неї відкривається вид на вже майже повністю реставровану мозаїку. На ній – родовід найбільших сухопутних тварин на планеті. І це одне з найбільших панно у Берліні, складене з 500 тис. камінчиків, і один з останніх витворів мистецтва, створених за часів існування НДР берлінською мисткинею Ортауд Лерх (Ortaud Lerch).
На новосілля чекають і видри, свинки бабіруса та чубаті макаки. Їхній новий дім – “Острів видри” будівельники теж ще не здали. Вони прокладають річище струмка, облаштовують мінігори та розкладають навкруги стовбури сухих дерев. Для затишку пізніше посадять і кущі, і густі берегові “хащі” для усамітнення. Адже буває, що Тірпарк відвідує по 170 тис. гостей на день. Тож бажання сховатися у гущавині можна вважати природним!
Фото – Нана Морозова/Амаль Берлін Україна
Адреса: Am Tierpark 125, 10319 Berlin
Квитки тут.
Додаткова інформація:
Про полуничний парк розваг Karls тут.
Про острів з павичами тут.
