Виведення з ринку одразу трьох банків у США боляче вдарило, у першу чергу, по стартапах та криптоіндустрії. Чи матиме воно серйозні наслідки для європейського ринку, намагаються з’ясувати одразу кілька німецьких видань.
Ситуація серйозна, проте більшість фахівців застерігають від порівняння її з кризою 2008 року. Адже три збанкрутілі у США фінустанови орієнтувалися передовсім на сферу стартапів та криптоіндустрію, у їхніх портфелях переважно не було коштів юридичних та фізичних осіб. Крім того, американські регулятори уже вжили низку запобіжних заходів. Зараз доречно говорити про силу психологічного впливу, адже паніка здатна зруйнувати все.
В Німеччині спокійно?
Рада економічних експертів Німеччини вважає, що банківська криза принесла відчуття невизначеності на фінансові ринки країни. Проте цей вплив не такий і значний – міжбанківський ринок працює і пропозиція кредитів у реальній економіці наразі не зазнала суттєвих змін. Видання Taggelspigel цитує експертів, які переконані – стабільність фінансового ринку країни “наразі не знаходиться під загрозою”.
“Ситуація дуже відрізняється від фінансової кризи 2008 року”, каже Ульріке Мальмендієр з Німецької ради економічних експертів. За її словами, міжбанківський ринок працює добре і кредитування реальної економіки забезпечене.
Директор Центру фінансових досліджень у Франкфурті, професор Фолькер Брюль у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив, що не бачить «великої небезпеки для Commerzbank та Deutsche Bank». Навпаки ініціативи з урегулювання кризи після падіння швейцарського Credit Suisse зробили банки в Європейському Союзі набагато стійкішими в плані ліквідності та забезпечення власним капіталом. Банківський нагляд у Євросоюзі був набагато інтенсивнішим, ніж у швейцарського регулятора Finma, наполягає експерт.
Deutsche Bank повинен виграти від того, швейцарський UBS років 5-10 буде займатися інтеграцією Credit, – вважає Хубертус Вет, керуючий директор ініціативи Frankfurt Main Finance. За його словами, новий об’єднаний великий швейцарський банк у середньостроковій перспективі втратить чимало клієнтів. Бо багато з них почне уникати ризиків і розподілятиме капітал між різними установами.
Менш оптимістично налаштовані глядачі видання Berliner Zaitung. Вони звертають увагу на нищівну втрату довіри до банків. Адже керівні органи довго не помічали проблем в Credit Suisse. Журналісти звертають увагу, що останніми роками уряди європейських країн за допомогою центральних банків створили можливість запозичувати фактично необмежені суми. Переважно вони йшли на купівлю лояльності виборців через соціальні виплати. З кожним натяком на кризу у Німеччині, зокрема, бралися все нові й нові позики. Мовляв, фінансове подолання наслідків пандемії призвело до свого роду “сп’яніння” планової економіки. Бо людям видавали величезні компенсації і ніхто не задумувався, що ці “гроші” – не просто цінний папір, а квиток із терміном дії.
Оглядачі вважають, що у випадку проблем не варто очікувати на швидке гасіння їх федеральним урядом.
Що сталося?
Два тижні тому США вивели з ринку одразу три банківські структури, орієнтовані на обслуговування криптоіндустрії та стартапів – Silvergate Capital Corp, SVB Financial Group та Signature.
Банк Silvergate, орієнтувався на обслуговування криптоконтрагентів і не тримав у своєму портфелі строкових вкладів фізичних та юридичних осіб. Натомість він використовував кошти з поточних рахунків гравців крипторинку. Але криптоіндустрія, як відомо, переживає не кращі часи. Торік більшість криптовалют різко знецінилися. Найвідоміша із них – біткоїн на початку літа впав до мінімальних за кілька останніх років значень – нижче $20 тисяч. Приплив нових інвесторів у криптогалузь уповільнився.
Silicon Valley Bank (SVB) був орієнтований на обслуговування стартапів. Вони тримали на поточних рахунках у SVB понад $200 млрд (це більше, ніж минулорічний ВВП України). Але останнім часом інтерес інвесторів до галузі впав, і стартапи втратили можливість дешево залучати ресурс на фондовому ринку через випуск акцій. Тож вони почали забирати кошти з рахунків.
Процес банкрутства банку був дуже стрімким. Його підігрівали панічні настрої серед інвесторів. На відміну від дрібного Silvergate, SVB був на 16 місці з 20 кращих банків США. До того ж, Silicon Valley Bank загалі вважався “банком №1” для технологічних компаній, венчурних фондів і стартапів
Signature Bank теж був кредитором криптоіндустрії. Банк охопила лавина відтоку депозитів, спровокована ситуацією в SVB. І хоча все начеб то стабілізувалося, влада США вирішила не ризикувати. У Федеральній резервній системі США заявили, що втратили віру в менеджмент фінустанови і банк виставили на продаж.
Рішучі дії влади США
За оцінками експертів, регуляторні органи і виконавча влада США врахували уроки кризи 2008-2009 років. Майже одразу після виведення з ринку SVB Сполучені Штати гарантували збереження депозитів приватних вкладників. Вперше в історії країни рішення про введення до банку тимчасової адміністрації ухвалили одразу ж, щойно ситуація у фінустанові погіршилася.
Федеральна резервна система США також вирішила надати додаткове фінансування, аби підтримати роботу банківської системи після виходу з ринку Silvergate, Silicon Valley Bank та Signature Bank.
У ФРС та в Мінфіні США запевнили, що американська банківська система наразі набагато стійкіша, ніж у 2008 році.
Проте поки ситуація з SVB поступово заспокоюється, то історія з Signature Bank лише набирає обертів. Bloomberg із посиланням на обізнаних співрозмовників повідомив, що перед крахом фінустанова перебувала під слідством США щодо можливого відмивання грошей деякими клієнтами. Слідчі Міністерства юстиції у Вашингтоні й Мангеттені вивчали, чи достатніх заходів банк вживав для виявлення таких фактів. Щоправда, на момент закриття Signature ані самій фінустанові, ані її співробітникам жодних звинувачень у правопорушеннях не висунули. Тож, за висновками журналістів, слідство може завершитися без подальших дій. Та й чи вплинув сам факт проведення розслідування на рішення регуляторів закрити банк, також невідомо.
США надрукувало стільки додаткових грошей, які не забезпечені золотом, що масової девальвації валюти не уникнути. Звісно, інфляція б’є по звичайних людях набагато сильніше, ніж по суперзаможних. У других є всі шанси збільшити капітали, якщо правильно інвестувати заощадження.
Експерти одностайні – світ на порозі економічної кризи, її терміни та масштаби наразі важко спрогнозувати. Війна – додатковий фактор стресу, якого тепер не уникнути жодній зі світових економік.
