Сьогодні, 26 жовтня, в Берліні відкривається третій Український кінофестиваль. Він триватиме до неділі, 30 жовтня. До програми увійшли 4 ігрові та 4 документальні фільми, а також 2 авторські добірки короткометражок. Стрічки створені як напередодні повномасштабного вторгнення, так і під час нього.
“Цього року наша команда відчувала більшу відповідальність під час складання програми. Думаємо, не треба пояснювати, чому. Відібрані фільми торкаються теми російсько-української війни, українських національних традицій та історії, деколонізації, аналізу радянського минулого нашої країни та потужності їхньої пропаганди”, — розповідають куратори кінофестивалю.
Важливою частиною кінофестивалю стане сьогоднішня церемонія відкриття. Подія відбудеться у творчій співпраці із Довженко-центром у Colosseum Kino в Берліні, який стане фестивальним осередком.
В рамках фестивалю покажуть “Бачення метелика” (фільм-відкриття, режисер – Максим Наконечний), “Памфір” (фільм-закриття, режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук), “Відблиск” (Валентин Васянович), “Клондайк” (Марина Ер Горбач), “День українського добровольця” (Володимир Тихий), “Щоденник нареченої Христа” (Марта Смеречинська), “Крихка пам’ять” (Ігор Іванько).
Кадр з фільму-закриття “Памфір” (режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук)
В співпраці з Українським кінофестивалем “Амаль Берлін Україна” розповідає про ще одну документальну стрічку – “Нескінченність за Флоріаном”. Її можна буде подивитися у Берліні двічі: 27 жовтня в Il Kino о 19:00 та 28 жовтня в Acud Kino о 19:00.
Вся програма фестивалю – на офіційному сайті.
✶✶✶
Повнометражний фільм Олексія Радинського “Нескінченність за Флоріаном” (2022) розповідає про українського архітектора, митця, науковця Флоріана Юр’єва та міських активістів. Усі вони об’єднуються, щоб зберегти київську “Літаючу тарілку” — відому модерністську будівлю біля станції метро Либідська. А також використати її потенціал для облаштування громадського простору.
Турбуватись про збереження споруди став режисер Олексій Радинський. Створення документальної стрічки “Нескінченність за Флоріаном” стало для нього частиною міського активізму. Адже фільм демонструє владі й забудовнику інтерес та стурбованість громади.
Режисер Олексій Радинський
За скандалом також пильно спостерігають учасники й учасниці київського пам’яткоохоронного руху Save Kyiv Modernism. Вони створили проєкт відновлення архітектурної цінності “Тарілки” й модернізації концертної зали. Першопочатково архітектор задумував її як світломузичний театр. Флоріан має стійке бажання поєднувати різні форми сприйняття, як-от візуальні з аудіальними. Тож чимало мистецьких робіт архітектора майстерно зв’язують світло з музикою, літери з кольором. У радянські часи зала всередині “Літаючої тарілки” так і не стала світломузичною через тодішню заборону абстракціонізму. Проте архітектор продовжує мріяти про втілення початкового плану громадської зали, яка заворожує синтезом музики, кольору та простору.
Протилежні плани на будівлю має забудовник Вагіф Алієв, що прагне використати приміщення та впізнаваність “Тарілки” для свого ТЦ Ocean Mall. Кадри будівництва нового торгового центру документують швидкі зміни міста та труднощі у пошуку спільної мови із забудовником. Але чи вдасться йому таки втілити свої плани? Стукати у владні кабінети й відстоювати громадський простір закликає стрічка Олексія Радинського.
Цей кіноогляд створений у майстерні “Молоді кінокритики” Українського кінофестивалю в Берліні. Його фінансують Фонд німецьких кінофестивалів de⁺ Goethe-Institut у співпраці з Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. З 26 по 30 жовтня в Берліні відбудеться третій Український кінофестиваль.
Слава Огороднік
(усі фото надані Українським кінофестивалем)
