Українська громада обживає новий простір

Першими відвідувачами щойно створеного Центру єдності українців (Unity Hub Berlin) стали представники українських громадських організацій. Їхня неформальна зустріч із керівниками українського Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності відбулася вже за кілька годин після офіційного відкриття хабу 14 квітня.

Нагадаємо, берлінський Центр став першим у Європі простором для українців, створеним за ініціативою української сторони за кошти німецького уряду. Подібні установи планують відкрити також у Чехії та Швеції. Опікуватиметься ними Агенція національної єдності при Міністерстві соцполітики. Unity Hub Berlin розташований у самому серці столиці – поруч із Жандарменмаркт – і займає кілька поверхів загальною площею близько 2000 кв. м.

“Все у ваших руках“

“Чи є у Центру єдності довгострокова стратегія — років на п’ять-десять? “ – запитує один із запрошених на зустріч. У відповідь міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін намагається віджартуватися: “На 10 років точно немає. Стабільне фінансування німецького уряду передбачене поки що на три роки“.

Якщо ж серйозно, сама поява такого центру – це вже частина державної стратегії підтримки українців за кордоном. А от його наповнення, за словами міністра, залежатиме від самої громади. Держава не планує жорстко задавати рамки – навпаки, формат має підлаштовуватися під реальні потреби людей.

Міністр соцполітики Денис Улютін та Посол України в Німеччині Олексій Макєєв

“Все у ваших руках“, – звернувся до активістів посол України в Німеччині Олексій Макєєв. “Запит у Берліні на такий осередок був величезний. Ось він, отримайте“. На його думку, тепер усе залежить від того, як саме українці наповнять цей простір – і чи стане він справжнім Українським домом.

Між інтеграцією у Німеччині і поверненням додому

Новина про відкриття Центру викликала в українській громаді змішані настрої. З одного боку, натхнення, бо справді давно існувала потреба у представницькому майданчику для численних ініціатив. З іншого – звучали сумніви, чи зможе одна інституція бути однаково ефективною у двох абсолютно різних напрямках. Мовляв, у самій концепції закладене протиріччя: Unity Hub обіцяє підтримку тим, хто планує залишатися в Німеччині, і водночас – націлена повернути якомога більше українців додому.

“Не буду кривити душею: ми хочемо, щоб українці поверталися і вкладали свою енергію, сили і можливості у відбудову та розвиток України“, – сказав міністр Денис Улютін під час зустрічі з активістами. За його словами, Україна, попри війну, залишається країною можливостей і унікального досвіду, що може бути цінним навіть для європейців. «Після завершення війни хтось із них, можливо, і сам захоче переїхати жити в Україну», – додає міністр. Водночас він наголошує: про жоден тиск чи примус не йдеться – рішення залишатися чи повертатися кожен ухвалюватиме сам. Центр надаватиме лише консультації, а також сервісні послуги.

З огляду на безпекову ситуацію, зараз точно не час говорити про масове повернення біженців, зауважує членкиня правління Альянсу українських організацій Наталя Пригорницька. На її думку, навіть перебуваючи за кордоном, українці можуть долучатися до відновлення і розвитку України: “Потенціал залучення діаспори в Німеччині – її знань, ресурсів та контактів на місцях – величезний“. І вона б хотіла, щоб держава активніше взаємодіяла з ними.

Наталя Пригорницька (ліворуч)

Тим часом українські активісти вже придивляються до приміщення і – будують плани. Для берлінського “Пласт“ головною проблемою досі залишається відсутність власного простору. Організація об’єднує майже 200 людей, і проводити заняття доводиться там, де вдається домовитися – у приміщеннях шкіл чи сімейних центрів.

“Нам дуже не вистачає постійного приміщення, де ми могли б збиратися і проводити свої заняття, різні заходи“, – каже виховниця “Пласту“ Марія Головянко. Новий хаб не вирішує цю проблему повністю: у ньому для “Пласту“ передбачено дві кімнати. Але додаткова локація точно не буде зайвою – тим більше у центрі міста.

Марія Головянко

Для проєктної директорки Українсько-німецького центру AdlerA e.V Оксани Орел місце теж має значення: “Це можливість проводити представницькі заходи і презентувати свою роботу на іншому рівні“. Центральна локація робить українські ініціативи видимішими для німецьких інституцій, а також для преси, пояснює вона.

Оксана Орел

Водночас Оксана Орел збирається невдовзі скористуватися послугами Пенсійного фонду, які обіцяють надавати у Центрі. Хоче оцифрувати свою трудову книжку, як того вимагає зараз українське законодавство. І взагалі вона сподівається, що Центр у Берліні стане таким собі аналогом українського ЦНАП, де можна буде отримати всі базові адмінпослуги, а також консультації.

“Люди часто губляться у потоці інформації щодо правил оформлення документів. При чому йдеться про безліч ситуацій: компенсації за зруйноване житло, вступ у спадщину, зміни сімейного стану, оформлення пенсій, ті ж самі трудові книжки“. Якщо все, обіцяне Міністерством соцполітики буде втілене в життя, Центр, на думку Оксани Орел, дійсно стане корисним сервісом для українців за кордоном. І – символом того, що держава про них турбується.