Спочатку це звучить привабливо: Центр зайнятості надає сертифікат на безоплатний індивідуальний коучинг. Ваучер AVGS, який отримують шукачі роботи в Німеччині, виглядає як перепустка на ринок праці. Обіцяють, що він допоможе мігрантам (насправді не лише їм, а й громадянам Німеччини) скласти резюме, підготуватися до співбесід і – зрештою знайти роботу або професійне навчання.
На практиці, однак, це часто закінчується розчаруванням. Нещодавно Amal News писала про один із численних коучингових центрів, що працюють у Німеччині. Судячи з кількості коментарів, українцям є що розповісти про свій досвід спілкування з коучами. Але досить часто він виявляється негативним.
“Ці “коучинги“ повна єрунда, викачка грошей і заробіток на чужому горі. Я ходила на такий “коучинг“ і не розуміла, на що я витрачаю свій час?! Допомоги нуль, просто непотрібні теревені“, – написала наша читачка Наталя.
А ось своїм досвідом ділиться Олександр: “Я ходив у Берліні до одного німецького коуч-центру. Тиждень просто ні про що. Джоб-центр оплатив….. Чесно кажучи, я не думаю, що від подібного бізнесу є якась реальна користь нашим біженцям. Волонтери можуть і так у всьому допомогти. А пробити німецьку бюрократію, я вже бачу за рік, ще важче, аніж українську“.
Що не так з німецьким коучингом? Або – чи правильно українці розуміють його суть? І чи ефективно використовують свій безоплатний ваучер, який нібито обіцяє допомогу у працевлаштуванні?
Ці – а також багато інших питань – редакція Amal News поставила у розмові з німецьким коучем Марко Бруске. Він працював у тому числі і з українськими біженцями. Професійний досвід Марка Бруске дозволяє йому дивитися на коучинг з точки зору як консультанта для шукачів роботи, так і умовного роботодавця, який отримує численні резюме і вирішує, кого запросити на співбесіду.
Марко Бруске (фото з особистого архіву)
Марко Бруске (фото з особистого архіву)
Пане Буске, як і чому Ви, власне, прийшли у коучинг?
Мені 56 років, і я родом зі сфери торгівлі – працював на керівній посаді в текстильній галузі. Але багато людей у віці близько 50 замислюються, чи не хочуть вони займатися чимось іншим – можливо, більш змістовним. Я пройшов два курси навчання з коучингу і є сертифікованим системним коучем.
Вже майже чотири роки я працюю як фрілансер у організації, яка допомагає клієнтам центру зайнятості інтегруватися на ринок праці.
У цій роботі мені допомагає мій досвід менеджера з відповідальністю за персонал: я бачив багато резюме, проводив співбесіди та приймав рішення. Тому я можу дивитися на ситуацію і з точки зору коуча, і з точки зору роботодавця та консультувати клієнтів, які приходять до мене.
Яка мета job-коучингу для мігрантів?
Це не можна узагальнити – мету ставить Центр зайнятості. У більшості випадків йдеться про підтримку в підготовці документів, пошуці роботи або у зміні професійного напрямку.
Центр зайнятості також визначає професійні напрямки з високим попитом – наприклад, догляд за людьми, освіта або офісна робота. У цих сферах шанси на працевлаштування вищі.
Також може йтися про пошук навчання чи підвищення кваліфікації, але тоді, коли це перспективно. Немає сенсу відправляти людину на навчання, якщо у цій сфері майже немає вакансій.
Ще один важливий аспект – це допомога у визнанні іноземних дипломів. Це особливо актуально для людей з України, які, наприклад, працюють у сфері догляду. У таких випадках часто потрібно проходити процедуру підтвердження кваліфікації.
Чи більшість Bаших клієнтів – мігранти?
Так, більшість. Але є і німці. Це зазвичай люди з паузами у професійній біографії, люди без мотивації та старші 50 років. На жаль, саме старшим людям особливо важко.
Ви маєте на увазі, що існує дискримінація за віком?
Я думаю, опосередковано – так. Про це не говорять відкрито, але вік відіграє роль.
Я мушу зізнатися, що раніше, коли я відповідав за персонал, іноді теж думав, що старші менш гнучкі, і віддавав перевагу молодшим кандидатам. Такі узагальнення часто трапляються у рекрутингу.
Тема коучингу активно обговорюється в середовищі українських біженців, і часто можна почути скепсис. Чим можна пояснити негативний досвід роботи з коучем? Або, можливо, у людей просто хибні уявлення чи завищені очікування?
Цілком можливо. Варто розуміти, що результати коучингу мають бути вимірюваними. Наприклад, створення резюме – це вимірюваний результат, який відповідає вимогам центру зайнятості.
Важливо вміти справлятися з відмовами. Навіть якщо ви надіслали 20 заявок і ще не отримали результату, потрібно продовжувати. Інакше нічого не зміниться.
Іноді клієнти приходять із нереалістичними очікуваннями. Наприклад, нещодавно у мене була жінка, яка хотіла працювати в онлайн-маркетингу або з штучним інтелектом. Але з її освітою це було нереалістично, і вакансій у цій сфері небагато. Тоді потрібно шукати альтернативи.
Іноді коучинг взагалі не є правильним рішенням. Декому спочатку потрібні додаткові мовні курси або психологічна підтримка.
Скільки триває коучинг?
Зазвичай це вісім тижнів. Це насправді короткий термін. Зустрічі відбуваються двічі на тиждень. Поки коуч і клієнт знайомляться, готують документи і починають подавати заявки, час часто вже закінчується. Багато хто не встигає знайти роботу за цей період.
Ви самі вважаєте систему коучингу ідеальною чи вона потребує вдосконалення?
Було б добре мати більше гнучкості. Можливо, потрібні довші програми з меншою кількістю зустрічей на тиждень. У багатьох людей немає технічного забезпечення вдома — ні комп’ютера, ні інтернету. Це велика проблема, і через це багато часу йде на створення документів.
Як коуч, я маю враховувати інтереси чотирьох сторін: свої, клієнта, моєї кампанії та Центру зайнятості. Це обмежує. Я б хотів більше свободи.
Чи стає іноді проблемою у спілкуванні з клієнтом мовний бар’єр і недостатній рівень німецької?
Ми намагаємося мати коучів, які говорять різними мовами. У нашій організації є спеціалісти, які володіють арабською, українською та перською, але переважно ми працюємо німецькою.
Багато клієнтів бачать у цьому можливість покращити свою німецьку. Іноді це неможливо, і тоді потрібен перекладач. Але тоді час скорочується вдвічі, адже все потрібно повторювати. Крім того, губляться деталі та нюанси.
І так, мова має вирішальне значення. Формально часто достатньо рівня B2, але багато роботодавців очікують більшого. Найважче працевлаштувати людей зі слабким знанням мови, а також з низькою мотивацією.
Чому в Німеччині є дефіцит кадрів і водночас високий рівень безробіття?
Сам термін уже дає відповідь: йдеться про кваліфікованих спеціалістів. Без освіти або без освіти, яка тут визнається, людям часто залишається лише некваліфікована робота.
Тому я часто рекомендую інвестувати в освіту. У довгостроковій перспективі це приносить більше доходу. Спочатку це складно, бо кілька років навчаєшся і мало заробляєш, але згодом це окупається, адже з’являються кращі можливості.
Яка все ж таки цінність коучингу?
Часто коучинг – це набагато більше, ніж просто пошук роботи. Це про те, що хтось знаходить час, слухає і дає простір для особистої історії та ідей. Багато людей відчувають, що в них ніхто не вірить. Коучинг може це змінити.
Що важливо врахувати, щоб коучинг був успішним?
Плануйте час для коучингу і працюйте також поза зустрічами. Приходьте з реалістичними очікуваннями та узгоджуйте цілі з коучем.
Багато хто думає, що коуч зробить усе сам, але так це не працює.
