Уже півроку в берлінському кінотеатрі Cinemotion Hohenschönhausen регулярно транслюють фільми українською мовою з німецькими субтитрами. На покази запрошує ініціатива Ukrajina Cinema. З серпня 2025 року команда організувала прокат понад десяти стрічок – “Я, Побєда і Берлін”, “Конотопська відьма”, “Потяг до Різдва”, “Вартові Різдва”, “Спостереження шторму” тощо, а також популярні міжнародні фільми “Смурфики 2”, “Зоополіс 2” і “Аватар 3”. Лише у січні 2026 року відбулося 14 кінопоказів у різних містах Німеччини та навіть за її межами – у Берліні, Мюнхені, Дюссельдорфі, Білефельді, Мюнстері та Бордезгольмі, а також один спеціальний показ у Парижі. За цей час на сеанси прийшли майже шість тисяч глядачів.
Деякі покази стали справжніми подіями для української громади. Наприклад, на сеанс фільму “Спостереження шторму” приїхав фронтмен гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук. А благодійний показ стрічки “Антарктида” відбувся за участі її автора, українського тревел-блогера Антона Птушкіна.
Під час події за участі Вакарчука зібрали 300 тис. грн. А загальний світовий збір після показів фільму “Антарктида” за участі Антона Птушкіна приніс майже 24 млн грн на дрони та підтримку ЗСУ. В цій сумі є і берлінський внесок – вартість квитків була €50-70.
Хто і для чого створив проєкт Ukrajina Cinema, чому люди плачуть на показах і їдуть на них по чотири години, та чому кінотеатр додав для українців в меню сирний попкорн, який зазвичай не пропонують у Німеччині, – в матеріалі Amal News.
Хто створив проєкт Ukrajina Cinema
Ідея проєкту з’явилася у режисерки документального кіно Антоніни Готфрід. Вона звернула увагу на багаторічні покази національного кіно для діаспор у Берліні – зокрема грецькі покази в Babylon Berlin – і здивувалася, чому в такому мультикультурному місті досі немає постійного і регулярного простору для українського кіно українською мовою.
“Я просто спіймала цю ідею з «ефіру» – з відчуття того що покази касових, сучасних українських фільмів із майже паралельними премʼєрами в Україні потрібні новоствореній українській діаспорі в Німеччині”, – згадує Антоніна для Amal News.
Ідею підтримала Катерина Хазрон, продюсерка проєктів Центральної Спілки українців у Німеччині. Вона працювала з українськими родинами в Берліні з 2022 року і добре знала, наскільки гострою є потреба в україномовному середовищі та звичних формах сімейного дозвілля. “Війна забрала дуже багато. Я хотіла зберегти просту, звичну для нас річ – традицію ходити в кіно. Ukrajina Cinema дає українцям оте «відчуття нормальності» й «кіно як вдома»”, – говорить Катерина.
Підтримку проєкту висловила депутатка парламенту Берліна Лілія Усік, яка мала досвід організації кінопоказу українською мовою. Для нього кінотеатр Cinemotion Berlin-Hohenschönhausen навіть надав безкоштовні квитки на знак солідарності з українцями. “Для мене було важливо створити простір, де українська та німецька мови успішно поєднуються. Особливо для дітей, які зростають у двох культурах, та для родин, що прагнуть зберегти свою мову й традиції, цей проєкт став цінним внеском для відчуття дому та комфорту у Берліні”, – розповідає Лілія.
Програмну частину проєкту очолила Ольга Матат, директорка Днів Українськогр кіно NRW. “Ukrajina Cinema – це можливість говорити про Україну мовою кіно: розповідати німецьким глядачам, хто ми, як живемо і в що віримо, а українцям у вимушеній еміграції – дати змогу дивитися фільми рідною мовою на великому екрані. Не просто як покази, а як простір пам’яті, культури та єднання”.
Організаторки переконані: кіно може бути не лише розвагою, а й важливим інструментом підтримки громади. Покази українських фільмів допомагають людям не втрачати зв’язок із рідною культурою і водночас відкривають сучасну Україну для німців. Саме тому команда планує і надалі розвивати Ukrajina Cinema як один із осередків зустрічі громади в Берліні та регулярний культурний простір.
Кінотеатр Cinemotion Berlin-Hohenschönhausen став постійним майданчиком для проєкту. З керівником кінотеатру Андре Песеком команда Ukrajina Cinema швидко знайшла спільну мову. Хоча локація знаходиться на півночі району Ліхтенберг і для багатьох дорога займає чимало часу, це не зупиняє відвідувачів. Організатори кажуть, що українці приїжджають на покази навіть із Потсдама чи Оранієнбурга. Дехто проводить у дорозі до чотирьох годин, але переконаний: кіно українською того варте.
Відгуки від керівництва кінотеатру про співпрацю – винятково позитивні. Майже всі покази проходять із повними залами, часто з аншлагом. Для кінотеатру це нова активна аудиторія та стабільний інтерес до репертуару.
Знову вдома
Українська аудиторія стала постійною частиною життя кінотеатру. Перегляд фільму для багатьох глядачів перетворюється на особливий досвід – можливість бодай на кілька годин відчути себе знову вдома. Саме ця атмосфера спільності робить кінопокази більше ніж просто переглядом фільмів.
Після численних запитів українців у меню кінотеатру з’явився попкорн із сиром – популярний в Україні, але майже невідомий у кіномережах Німеччини. Після пошуку постачальників і безкоштовного тестування перед одним із показів цей смак став постійним у асортименті.
Ukrajina Cinema організовує безкоштовні покази для українських військових і ветеранів, які проходять реабілітацію в Німеччині. Під час деяких сеансів, особливо святкових, діти отримують подарунки від партнерів, а благодійна організація Ukraine Hilfe Berlin збирає благодійні внески на гуманітарну допомогу Україні.
Особливістю кінопоказів є й живий контакт із творцями фільмів. “Зустріч із Святославом Вакарчуком стала особливо емоційною. Відвідувачі згадували, що виросли на піснях гурту, які супроводжували їх у різні періоди життя – кінця 1990-х, “Помаранчевої революції”, “Євромайдану”. Одна з глядачок розповіла, що співала пісні гурту своїй доньці як колискові. Коли ж уже підросла дівчинка подарувала музиканту квіти, зала не стримувала емоцій. А один німець запитав Вакарчука, що він порадить для вивчення української мови”, – згадує Лілія Усік.
Під час цієї події за участі Святослава Вакарчука зібрали 300 тис. грн. А загальний світовий збір після показів фільму “Антарктида” за участі Антона Птушкіна приніс майже 24 млн грн на дрони та підтримку ЗСУ. В цій сумі є і берлінський внесок – квитки на сеанс коштували €50-70.
“Звісно, фільм не здатен прибрати біль і страх, які приносить війна. Але бачу, як часто покази стають терапією від стресу, страхів, травм війни. На мить родини разом сміються чи ностальгують. Я відчуваю близькість думок і сердець на цих показах. Люди розуміють один одного з півпогляду. І, звичайно, знайомляться, об´єднуються, залишаються на зв´язку. Тобто відбувається посилення української діаспори”, – підсумовує Лілія Усік.
Фото – hrossu__photography
