Більше половини громадян України, які після початку повномасштабної війни знайшли прихисток у Німеччині, нині мають роботу. Про це свідчить нове дослідження Федерального інституту демографічних досліджень (Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung, BiB). Зокрема, рівень зайнятості серед українців і українок, які прибули до Німеччини між лютим і травнем 2022 року, улітку 2025 року становив 51%. Серед жінок працює 50%, а серед чоловіків – 57%.
Ривок у працевлаштуванні
Дослідники відзначають, що на третьому році перебування в Німеччині процес працевлаштування українців помітно прискорився. У березні-квітні 2024 року, згідно з опитуванням, частка зайнятих становила 32%, а в жовтні-листопаді – вже 46%. Впродовж наступного півріччя показник виріс ще на 7%.
Частка працюючих чоловіків упродовж усього періоду вища, ніж серед жінок.
За даними BiB, між травнем і липнем 2025 року 62% чоловіків віком від 20 до 50 років мали роботу, тоді як серед жінок цей показник становив 51%.
Станом на початок літа цього року, серед шукачів захисту з України, які приїхали до Німеччини між лютим і травнем 2022 року:
– 53% – працевлаштовані,
– 27% – безробітні,
– 7% – навчалися або проходили професійну підготовку,
– 7% – перебували у відпустці у зв’язку з вагітністю чи доглядом за дитиною,
– 5% – не працювали з медичних або інших причин.
Швидша інтеграція, ніж у шукачів притулку з інших країн
Як зазначають дослідники, процес інтеграції українців на німецький ринок праці відбувається значно швидше, ніж серед шукачів притулку з інших країн. Керівник дослідження Андреас Етте констатує: “Рівень зайнятості серед українців, які шукають захисту, зріс більш ніж утричі – з 16% у 2022 році до понад 50% у 2025-му. Багатьом вдалося знайти роботу після завершення інтеграційних і мовних курсів”.
За словами дослідників, це має позитивний вплив не лише на німецький ринок праці, а й на самих мігрантів: з кожним роком зростає рівень задоволення своєю роботою та відчуття стабільності.
Краще інтегруються сім’ї
Одним із найважливіших чинників успішної інтеграції, за висновками дослідження, є возз’єднання сімей. Багато жінок, які спочатку виїхали з України самі або лише з дітьми, згодом возз’єдналися зі своїми партнерами у Німеччині. Це зміцнило їхній побут і підвищило готовність залишитися надовше. “Сім’ї демонструють набагато більшу готовність залишитися в Німеччині, якщо обоє батьків живуть тут”, – зазначає професорка Катаріна Шпісс, директорка BiB і співавторка дослідження.
(Фото ілюстраційне – Нана Морозова / Amal News)
Водночас війна та розлука призвели до розриву стосунків у 29% жінок, які шукали притулку в Німеччині без своїх партнерів.
Мова і соціальні контакти як умова успіху
Ще одним важливим фактором інтеграції залишаються знання німецької мови та соціальні контакти з німцями. Вони сприяють відчуттю прийняття, локальної приналежності й ідентифікації з новим місцем проживання.
Як проводилося дослідження
Дослідження BiB базується на панельному опитуванні FReDA – Das familiendemografische Panel, яке стартувало влітку 2022 року. Із самого початку війни інститут регулярно опитує одну й ту саму групу українців і українок кожні пів року, аналізуючи зміни у працевлаштуванні, житті родин, навчанні, соціальній адаптації та намірах залишитися в Німеччині.
Наразі відбулося шість хвиль опитувань, у яких узяли участь понад 6 тис. українців. Загалом дослідники провели понад 40 тис. інтерв’ю, що робить це дослідження найповнішим і найрепрезентативнішим у Німеччині щодо життя шукачів захисту з України.
