Шашлик, борщ, німецькі ковбаски, риба та овочі – меню свого гриль-бару Ольга та Вадим Соловій складали таким чином, щоб задовольнити різні смаки. Подружжя наважилося почати власну справу у Франкфурті-на-Майні та сподівається підкорити містян своєю вуличною їжею. На пошуки фудтраку, стоянки для нього та організацію бізнесу пішло кілька місяців – і ось 21 червня закусочна відкрилася.
Foto – Ronnie Darwish
Хобі стало роботою
Свій маленький заклад на колесах Ольга та Вадим позиціонують як гриль-бар. Поки у меню 12 позицій, фірмова страва – шашлик. “Я визнаю шашлик тільки з ошийка, приготований на мангалі. У Німеччині такий не скуштуєш – хіба що в грузинському ресторані. Але це не всім по кишені. А у нас порція шашлика коштує €6: намагалися знайти оптимальне співвідношення ціна-якість”, – розповідає Вадим.
Foto – Ronnie Darwish
Окрім смажених на грилі ковбасок, овочів та риби у закусочній пропонують борщ, а в холодну пору планують додати в меню ще й холодець і сальтисон. “Холодець у мене супер!”, – хвалиться Вадим. Саме він у цьому закладі – шеф-кухар. “Я одна з тих щасливих жінок, які не готують вдома, – сміється Ольга. – Звісно, я це вмію, чудово готую багато страв. Але у Вадима вони виходять ще смачніше!”.
Foto – Ronnie Darwish
Своє захоплення кулінарією чоловік свідомо перетворив на професійну справу. “Я працював на керівних посадах, до повномасштабної війни очолював у Києві завод з виробництва металоконструкцій. Однак у Німеччині з моїм рівнем мови В1 я можу піти працювати хіба що різноробом або на конвеєр. Мені це психологічно важко, тому я вирішив: нехай я буду поки простим кухарем, але це буде мій маленький власний бізнес. І я не буду ні від кого залежати”, – каже Вадим.
Поки чоловік готує страви, дружина допомагає: приймає та видає замовлення, розраховує покупців. Фудтрак став для них ідеальним рішенням, каже Ольга: “Це мінімізує витрати, адже немає торгового залу, столиків. А отже, ми економимо на оренді приміщення, на офіціантах”.
Foto – Ronnie Darwish
Довгі пошуки
Знайти гарний і недорогий фудтрак, або Imbisswagen, як називають такі фургони у Німеччині, було непросто, згадує подружжя. Шукали одразу зі спеціалізованим обладнанням, однак ціни кусалися: від €15 тис. і вище. “В якийсь момент у продажу почали з’являтися фудтраки по 4, 5, 7 тисяч євро. Звісно, вони були не нові, а деякі відверто розвалюхи, та нам пощастило знайти дуже гарний, з професійним обладнанням. Віддали за нього €4 тис., плюс ще у €500 обійшлася доставка до Франкфурта. Їздили за фудтраком за 150 км”, – каже Вадим.
Foto – Viktoriia Chernykova-Berezdetska
За словами подружжя, щоб придбати закусочну на колесах, вони продали свій автомобіль. Спроби отримати в джобцентрі фінансування на відкриття своєї справи виявилися безуспішними, згадує чоловік: “Я подавав заявку та бізнес-план кілька разів, однак так і не вдалося потрапити у програму підтримки”.
Окремим випробуванням став пошук ділянки, на якій би можна було встановити фудтрак. Зрештою подружжя знайшло місце на приватній парковці неподалік IKEA. “Звісно, це не центр Франкфурта, але в центрі ми б не потягнули оренду. А тут ділянка з каналізацією, з водо- та електропостачанням, поблизу жвава дорога, багато офісів і підприємств. Сюди зручно під’їхати машиною, тож сподіваємося, що клієнтів у нас буде достатньо”, – каже Ольга.
Foto – Ronnie Darwish
Білорусь, Україна, Німеччина
Ольга та Вадим Соловій вже не вперше будують життя з нуля в іншій країні. У 2018-му вони разом з сином переїхали з Білорусі в Україну. Це був їх свідомий вибір, і вони про нього не пошкодували. “Коли ми приїхали в Україну, не відчували себе чужими. Було дуже легко інтегруватися: схожа мова, культура. Всі до нас чудово ставилися, ми були – своїми! Я тоді казала подругам-українкам: дівчата, ви не розумієте, в якій прекрасній країні живете”, – згадує Ольга.
Фото з сімейного архіву Ольги та Вадима Соловій
Сім’я оселилася в Києві, де Вадим, маючи освіту інженера та економіста, без труда знайшов роботу. Він влаштувався директором на завод, що виробляв металоконструкції для великих столичних забудовників. У Ольги за плечима були 15 років роботи в санепідемстанції Мінська та досвід малого бізнесу: керувала сімейним кафе, організовувала весілля та банкети. В Україні жінка теж зайнялася підприємництвом – подружжя придбало в Затоці на Одещині земельну ділянку, де збудувало мініготель.
“Ми пропрацювали два сезони. Готель був маленький, всього чотири номери. Планували розширитися, добудували ще чотири кімнати, однак почалася повномасштабна війна. У перші ж місяці нас розграбували”, – розповідає Ольга.
Російське вторгнення застало родину Соловій вдома у Києві. “Ми жили на Оболоні – якраз там з’явилися перші російські ДРГ. Це було просто біля нас: приїхав танк, ми бачили, як по вулицях бігають військові. Це був шок! Ми не знали, що робити. Зрештою вирішили виїжджати з міста – думали, це ненадовго, перечекаємо та повернемося додому”, – згадує Вадим.
“Символічно, що 24 лютого 2022 року ми мали отримати останній документ, необхідний для подачі заяви на українське громадянство. Не встигли, поки маємо лиш посвідку на проживання в Україні”, – каже Ольга. Родина виїхала спочатку до Польщі, а потім до Німеччини, де їх тимчасово прихистили родичі.
Новий початок у Франкфурті
“Перший місяць ми жили у моєї сестри, потім – у таборі для біженців, що працював на базі однієї зі шкіл Франкфурта-на-Майні. Отримали захист по 24 параграфу, нам допомогли знайти квартиру – це була велика удача”, – розповідає Ольга Соловій. У цей період жінка заснувала у Facebook групу, яка стала однією з найбільших онлайн-спільнот українців у Франкфурті. Сьогодні вона налічує майже 16 тис. людей.
“Я ідентифікую себе як українка, і мені хотілося допомогти іншим українцям у пошуку інформації. Тоді ніхто не розумів, де і які документи оформлювати, де знайти потрібного лікаря, де отримати ті чи інші послуги. І ця група стала майданчиком для обміну інформацією”, – каже Ольга.
Подружжя також долучилося до місцевих волонтерів, які збирають і передають гуманітарну допомогу Україні. Якось на пікніку Вадим приготував для друзів з волонтерського кола шашлик – і отримав такі схвальні відгуки, що задумався про відкриття власної закусочної. Минув рік, поки цю ідею вдалося втілити в життя.
Фото з сімейного архіву Ольги та Вадима Соловій
“Дуже бракувало інформації, я збирав її по крихтах – в інтернеті, розпитував знайомих. Без знання мови це вкрай важко. Я і досі не знаю всього на 100%, тому можу говорити тільки про свій досвід. Для відкриття власної справи я зареєстрував Gewerbe – зробив це через офіційний портал міста Франкфурта. Реєстрація коштувала загалом €36, вона займає до двох місяців. На цей момент вже варто знайти консультанта з податків – Steuerberator, і бажано, щоб фахівець говорив українською чи російською. Бо я, наприклад, німецькою нічого б не зрозумів, там багато нюансів. Мені пощастило знайти гарного консультанта. Ще один важливий момент – страховка. Я оформив і державну, і приватну страховку. Це обходиться мені десь у €100 на місяць”, – розповідає Вадим Соловій.
Він розуміє всі ризики, тому розраховує на підтримку джобцентру на початку запуску бізнесу: “Я подав до джобцентру заяву з проханням не позбавляти мою сім’ю виплат та оплати оренди житла. Буду подавати щомісяця звіт про підприємницьку діяльність. Сподіваюся, що на перші місяці нам залишать фінансову підтримку, поки ми не станемо заробляти достатньо”.
Foto – Ronnie Darwish
Гриль-бар Вадима та Ольги Соловій знаходиться за адресою: Berner Str. 9, 60437 Frankfurt am Main. Режим роботи: щодня з 11:00 до 20:00, неділя – вихідний.
