Друзі, вітаємо зі світлим святом Різдва!
На зимові свята найбільше хочеться додому, до своїх. Піти з друзями на різдвяний ярмарок на Софіївській площі, сміятися, зробити багато фото на згадку, зайти в собор, спуститися вниз до Хрещатика – ковзаючи, бо дороги знову не чищені. І щоб падав легкий сніг, а паперове горнятко з глінтвейном приємно гріло долоні.
Або зібратися великою родиною за великим столом – і щоб і дідух, і вишиванки, і 12 страв, а кутя така, щоб ложка стояла! Згадувати, яким був рік. Пом’янути тих, хто віддав життя, щоб українці сиділи разом за різдвяними столами. Вітати колядників, співати разом із ними “Нова радість стала” та “Небо і земля”.
Або прийти з подарунками та вертепом в український сиротинець чи будинок літніх людей. Всім складно, але їм ще й самотньо. А Різдво – час добра і взаємопідтримки. Поколядувати з ними, підтримати.
Для багатьох із нас це вже друге Різдво в Німеччині. Ми любимо і поважаємо німецькі різдвяні традиції, але вдома – то вдома. І найбільше хочеться до своїх. На цьогорічне Різдво в наш дім не прийде мир, хоч всі нам його щиро бажатимуть. Але там може бути наша любов і тепло, надія і світло, віра й оптимізм. І до цих побажань “Амаль Берлін” охоче долучається!
Друзі, хай радість наповнить ваші душі всупереч темним часам! Бо про це і є свято Різдва, де б ми його не святкували – про надію і віру, що добро переможе!
Христос народився! Славімо його!
На фото – різдвяний Київ. Автори: Max Bovkun та Elena Mozhvilo/Unsplash
