Коли у зазвичай насиченому робочому графіку кухаря з Берліна Шая Дашевського цього літа звільнилось дев’ять днів, він вирішив витратити їх на велоподорож Україною. З собою взяв камеру, щоб зняти невелике документальне кіно.
Екзотична країна і найкращий борщ
“Я хотів привезти з України історії про звичайних людей, розповідати їх тут, – каже він. – Хочу, щоб люди цікавились Україною, щоб побачили в ній західну країну з демократичними цінностями, а не просто далеку екзотичну країну”.
Ця поїздка наприкінці серпня 2023 була для 39-річного Шая не першою подорожжю до України. Звісно цього разу він не прилетів літаком, а пройшов із велосипедом пішохідний кордон. Це був його перший візит від початку повномасштабного російського вторгнення.
Шай народився і виріс в Ізраїлі в сім’ї українських євреїв, які емігрували з СРСР. Шість років тому він переїхав до Берліна.
Шай Дашевський професійно готує: до пандемії коронавірусу працював у ресторанах, включно з мішленівським, а зараз проводить кулінарні майстер-класи та влаштовує вишукані вечері для приватних клієнтів у них вдома. Навчає Шай переважно ізраїльської кухні, але може і будь-якої іншої, включно з українською.
“Я взагалі дуже скромна людина, але мій борщ – найкращий борщ, який я їв у своєму житті,” – усміхається він. – “І найкращий у житті багатьох моїх друзів”.
“Я вважаю, що всі мають підтримувати Україну”
Батько Шая народився у Львові, а мати переїхала туди дворічною дитиною разом зі своєю мамою з Донецької області. Проте познайомились його батьки в Ізраїлі, куди переїхали окремо, але одночасно – в 1970-х роках “в пошуках кращого життя”.
У дитинстві Шай говорив російською, але коли його дражнили, що він з Росії, наголошував: ні, він з України, і “ні, це не одне й те саме”.
Каже, що хотів би ідентифікувати себе як українець, проте боїться, що його не сприймуть за свого.
“Я назавжди залишусь аутсайдером, адже я не живу в Україні, я не говорю українською,” зітхає Шай. “Але я люблю її. Я вважаю, що всі мають підтримувати Україну”.
Батьки, хоч і розповідали йому про батьківщину і показували Львів по телевізору, не возили Шая в Україну. Вперше він поїхав туди сам у 2017-му. Тоді він прилетів до Львова зі своїм велосипедом – і одразу закохався у місто. І хоча Шай об’їздив вже чи не пів України, місто Лева досі його улюблене. Шай проїхав велосипедом від Львова до Києва, а звідти —до Одеси. Після того він прилітав в Україну ще сім разів.
“Бути в Україні – як бути всередині історії”
Коли почалась повномасштабна війна росії в Україні, він був “в абсолютному шоку” і навіть хотів у той самий день поїхати допомагати. Але український друг-військовий порадив охолонути й не робити імпульсивних вчинків. Натомість, разом зі своєю сусідкою по квартирі, теж українкою в еміграції, Шай прихистив біженців.
“Ми приймали і у себе, і додатково винайняли квартиру над нами, власник якої майже ніколи не бував вдома, і у нас був такий собі табір”, – згадує Шай. – “Бувало, що двоє людей жило, бувало, що й вісім”.
Відтоді Шай дуже включений в тему України, слідкував за новинами, ходив на демонстрації. Але чоловіка переслідувало відчуття, що цього всього не достатньо. Все, що він бачив в інтернеті, здавалось занадто далеким. Тому щойно випала така нагода, Шай вирішив їхати.
“Україна – єдине місце, куди я хотів”, – каже він. “Але це не те, що я вирішив розважитись у відпустці. Я прагнув відчути Україну, побачити те, що не можна побачити в YouTube: справжнє життя, людей, їхню солідарність, єдність. Бути в Україні – як бути всередині історії. Це неймовірно”.
Він знов велосипедом проїхав від Львова до Києва. Ночував в мистецькому сквоті в закинутій радянській фабриці, в храмі, а також зупинявся у звичайних людей, слухав їхні історії, щоб потім переповідати їх тут, у Берліні.
Упродовж своєї подорожі Шай назнімав декілька годин відео, включно з розмовами з людьми, яких зустрічав на шляху, та власними рефлексіями в моменті. Зараз Шай працює над монтажем 45-хвилинного фільму про подорож, завдяки якому планує зокрема мотивувати європейців більше донатити на допомогу України.
Попри те, що не всі його знайомі українці погоджувалися говорити на камеру, Шай впевнений, що показувати життя в Україні дуже важливо.
“Ця боротьба українців – вона не тільки мілітаристична, вона й в єдності звичайних людей. Дух свободи – це і є західні демократичні цінності”.
Шай каже, що його дуже засмучують європейці, які живуть своїм життям і “постять свої сніданки в соцмережах”. Натомість він продовжує розповідати про Україну і закликати людей донатити і навіть їхати до України, щоб українці, які вже майже два роки не подорожують через війну, не почувались ізольованими від зовнішнього світу.
Матеріал підготувала Альона Жук.
Читайте також інтерв’ю зі співзасновницею поп-ап маркету Skrynya.
